#бібліотечні_пера
РУХАНКА
Слово це для сучасних українців маловідоме, майже не вживане. Його застосовували у 19-20 століттях (а можливо і раніше) аж до початку загарбання України московітами, тобто з початку зародження Союзу. Руханка, як слово, було знищене (і не тільки воно) радянською кадебістською машиною і замінено на фізкультуру, зарядку, фізичне виховання. Деякі старші люди за моєї молодості називали цей процес гімнастикою. Слово «руханка» видалося нашим ворогам занадто українським, а тому підлягало ліквідації та видозміні. А було ще дещо невідоме багатьом. Заглянемо разом з вами в історію. В першій чверті 20 ст. на Галичині жив і працював визначний діяч спортивного руху Іван Боберський. Він вивчав досвід гімнастичних систем – німецької, шведської і сокільської, був одним з перших фахівців у ділянці фізичного виховання і спорту. Його учнями, ви не повірите, стали Тарас та Петро Франки, сини славетного українського письменника, поета, публіциста Івана Яковича Франка. І. Боберський організував інструкторський гурток з фізичного виховання (руханки), а також став автором ідеї назви організації «Пласт» (за радянських часів організацію і назву «Пласт» знищили, а натомість створили піонерську організацію) та написав статтю «Віхи життя». Найбільш успішним учнем видатного вченого виявився Петро Франко. У 1922- 1930 рр. він викладав руханку в одній із шкіл м. Коломиї і видав книгу «Історія і теорія руханки». Ця дисципліна викладалась в школах Галичини, виконувалась під акомпанемент гуцульських мотивів і в багатьох компонентах нагадувала ушу. Кого зацікавила руханка, рекомендуємо зайти в Інтернет, де демонструється відео. Вояки УПА виконували руханку у своїх загонах перед походами. Перші роки спротиву радянській владі, озброєні кадебісти не могли подолати майже беззбройних упівців, бо ті були загартовані, міцні, дужі, здорові і сильні духом. Петро Франко стояв біля витоків створення українського пластунського руху і зробив великий внесок у встановлення української державності. Зокрема, займався видавничою діяльністю, розвитком авіації, дослідницькою справою, розвитком спорту, молодіжним рухом, хімічною наукою, сам перебував у пластунах, був січовим стрільцем, спортовцем, авіатором. Після приєднання Західної України в 1939 р. до УРСР, його обрали до Верховної Ради. Ось далеко не всі заслуги видатної людини, справжнього патріота і державника. Закінчив свій життєвий шлях в 1941 році. Є чотири версії його смерті. Дві з них – загибель під час депортації зі Львова до Києва, бо відбувались військові дії, а інші дві такі: розстріляли його за вказівкою Хрущова чи спалили на Харківщині енкаведисти. Чомусь більше схиляюсь до останніх двох, бо така вже справжня сутність росіянців. Ось така історична передмова. Тепер знову повернемося до руханки. Це наша колишня радянська фізкультура. А чи робимо ми з вами руханку, а інколи хоча би помахаємо руками чи потупцюємо на місті? Думаю, що суцільної руханізації немає. Я впевнений, що в наших населених пунктах є якийсь стабільний відсоток тих свідомих громадян, що кожного ранку готують себе до дня прийдешнього. Ще якась частина робить це інколи під настрій чи у вихідний день або хоче розім’яти якусь проблемну ділянку свого дорогоцінного тіла. Наступна публіка каже, що вона ходить на роботу і працює навіть після роботи на городі чи в господарстві, то яка там може бути фізкультура, коли находишся, набігаєшся, наносишся, що й жити не хочеться. А ще є група людей, що не хочуть нічого робити, байдужі до безгосподарності у власній оселі та за її межами. Це просто ліниві люди, що не зроблять навіть зайвого кроку. Яка там може бути руханка! І остання категорія – це соціально втрачені люди, які пиячать, вживають наркотики, скандалять, крадуть і не дружать з етикою. Таким треба не фізичне виховання, а особистий приклад і лікування психологами, наркологами і іншими спеціалістами. Ми з вами чисто ситуативно поділили людей з точки зору фізичного виховання на п’ять категорій. Щодо першої групи, яких я назвав свідомими, здається, що цього для них замало. Такі люди ще й відповідальні і дисципліновані. Перша група – це ті, що роблять вправи, друга – роблять це не системно, а третя – працюють важко і не роблять їх взагалі. В будь якому з них спостерігається рух. Я нікого не засуджую, бо не маю на це права, але маю власну думку. В людському організмі є понад 600 м’язів, і тільки повноцінна руханка дозволяє всі м’язи задіяти, розігріти і розім’яти їх. Вчені зробили дослідження щодо результатів вранішнього руху. У тих, хто вранці робив вправи, покращувався апетит, ставав повноцінним сон, врегульовувався рівень гемоглобіну, відбувались позитивні зрушення в опорно-руховому апараті, міцнішав імунітет, підвищувалися розумові здібності та багато чого іншого. Надзвичайна користь від руханки – ліквідація застійних процесів в суглобах, м’язах, сухожиллях. Щоб пояснити доступніше – це коли в усіх місцях, де згинається наше тіло (кисті, лікті, плечові суглоби, ступні, коліна, кульшові суглоби, шия, хребет), знімаються процеси консервації, застою, і туди потрапляє свіжа кров. Це як в автомобілі чи в якомусь механізмі, під час ремонту, вузол очищають і змащують, а потім він працює як новий. Яку би фізичну роботу не виконувала людина, вона не зможе задіяти всі м’язи. Отже, якщо робота час від часу повторюється, то не задіяні м’язи можуть втрачати еластичність, а згодом і атрофуватися. А як справи у автора статті? Регулярно займаюсь руханкою останніх 20 років. Звідти черпаю позитив, гарний настрій і підтримую свій стан здоров’я. Щоденно долаю не менше 2-х км, сповідую здоровий спосіб життя, маю корисне харчування, не нервую. Всім бажаю міцного здоров’я, гарного настрою, постійного руху і витримки.©ЙОСИП КАПТОЛА
Перейти до вмісту
