Автор: admin

24 серпня 2026 року Україна святкуватиме тридцяти п’ятиріччя своєї незалежності. Невеликий відрізок часу з погляду історії, проте такий важливий і насичений для нашої країни період. Із часів Руси-України наші предки йшли до цієї знаменної події – ухвалення Акту проголошення незалежності, однак тільки 1991 року ми повернули незалежність, за яку боролися, помирали, яку обстоювали та досі обстоюють найкращі представники і представниці нашого народу.

За ці тридцять п’ять років змінилося чимало. Навіть у межах останнього десятиліття кількість деталей – пазлів, з яких складається умовна мапа нашої незалежності, вражає насиченістю подій. Адже Україна 2016 року та 2026 року – це дві різні країни. Що вже казати про 1991 рік.

Історія незалежності не завжди приємна, є в ній темні та криваві плями, є й Герої та Захисники, тріумф козацького незборимого руху, відчайдушної самовіддачі та завжди безмежної надії на краще. Ми хочемо розділити з вами радість від цих перемог, ностальгію за тим, із чого складаються наші дитячі та юнацькі спогади, рішучість ніколи не повторювати темні часи нашої новітньої історії, гордість від того, що ми – українці.

Тож запрошуємо вас в мандрівку роками української незалежності, галактиками її талантів, складним і звивистим шляхом, який робить нас унікальними й самобутніми на мультикультурній мапі світу.

Для кращого ознайомлення мешканців громади про незалежність, у відділі обслуговування користувачів КЗ «Публічна бібліотека» Клеванської селищної ради розгорнуто книжково-ілюстративну виставку «Україна у серці кожного».

Комунальний заклад “Публічна бібліотека” Клеванської селищної ради

До Дня Державного Прапора України у бібліотеці-філії селища Клевань оформлено книжкову виставку «Моя країна — моя гордість»

Запрошуємо всіх охочих познайомитися з виданнями, які розповідають про нашу незламну Україну, її історію, культуру та велич.

#День_Державного_Прапора #Бібліотека_на_вулиці_Хмельницького

Хотілося б трішки зупинитися на біографії княгині Анастасії Ольшанської (Анастасія Юріївна Жеславська-Гольшанська (Заславська-Ольшанська)).

Вона походила зі старовинного роду Ольшанських, була дочкою князя Юрія Ольшанського та дружиною князя Кузьми Заславського. Після смерті чоловіка княгиня присвятила себе благодійності, підтримці православної церкви та освіти. Саме вона стала головною фундаторкою створення Пересопницького Євангелія – першого відомого перекладу Євангелія на тогочасну книжну українську мову. Бібліограф ХІХ століття О. В. Терещенко називав книгу «Євангеліє княгині Жеславської».

Донька княгині Ганна була одружена з князем Іваном Федоровичем Чарторийським – володарем Клеваня (про якого ми писали раніше). Тому в останні роки життя Анастасія часто перебувала у володіннях свого зятя, зокрема й у Клеванському замку.

Саме тут, серед родинного кола Чарторийських, вона могла спостерігати за продовженням великої справи, яку започаткувала. Коли через обставини робота над Пересопницьким Євангелієм була перенесена до Пересопницького монастиря, який належав Клеванському князівству, її зять Іван Чарторийський та донька Ганна стали співфундаторами проєкту й забезпечили завершення рукопису.

Можна лише уявити літню княгиню, яка прогулюється двором Клеванського замку, дивиться на тихоплинну Стублу й розмірковує про майбутнє своєї землі. Вона навряд чи могла знати, що книга, створення якої підтримала своїм коштом і авторитетом, через кілька століть стане однією з найголовніших національних святинь України.

Тож історія Пересопницького Євангелія пов’язана не лише з Пересопницею чи Заславом. Частина цієї історії проходить і через Клевань, через замок Чарторийських, де жили люди, які допомогли завершити одну з найвизначніших книг української культури XVI століття…

Можливо, справжня таємниця Пересопницького Євангелія полягає не лише в самій книзі. Можливо, вона прихована в історії однієї волинської родини, яка змогла продовжити справу після смерті її засновниці.

Є й ще одна маловідома деталь, яка додає драматизму. Анастасія Ольшанська померла приблизно за два роки до завершення рукопису. Фактично вона так і не побачила результату справи, на яку витратила частину свого життя і статків. Виходить, що Пересопницьке Євангеліє стало своєрідним духовним заповітом княгині, який виконували вже її донька та зять. Якщо княгиню Анастасію Ольшанську можна назвати душею проєкту Пересопницького Євангелія, то князя Івана Федоровича Чарторийського — його рятівником і завершувачем.

Сьогодні, прогулюючись руїнами Клеванського замку, варто пам’ятати: саме тут жив князь, завдяки якому одна з найвизначніших українських книг XVI століття отримала шанс на життя. Історія Пересопницького Євангелія — це не лише історія монастирів та переписувачів, а й історія далекоглядного господаря Клеваня, який розумів цінність книги для свого народу.

(Далі буде…)

#КлеваньМістечкоІЛюди #Клевань#ІсторіяКлеваня #КлеванськаБібліотека #Краєзнавство

Проєкт створено та реалізовано колективом Комунальний заклад «Публічна бібліотека» Клеванської селищної ради.

У кожного села – своя історія, своя доля, свої пам’ятні сторінки…Є на Рівненщині мальовниче село Жобрин – край працьовитих людей, давніх традицій і щирої любові до рідної землі.

Його історія – це не лише дати та події, а передусім долі людей, які тут народжувалися, жили, працювали, берегли звичаї та передавали пам’ять про рідний край наступним поколінням.

Виставка “Літопис рідного села” запрошує здійснити невелику подорож сторінками історії Жобрина.

Представлені книги, світлини, карти та краєзнавчі матеріали допоможуть дізнатися більше про минуле й сьогодення села, його природу, культурну спадщину та людей. Бо доки ми пам’ятаємо історію свого села- живе його душа. А любов до рідного краю починається саме з любові до своєї вулиці, довколишніх околиць, своєї малої батьківщини.

Нехай літопис Жобрина продовжується новими сторінками, а пам’ять про минуле допомагає будувати щасливе майбутнє!

#Бібліотека_Жобрина #маленька_Батьківщина

• 

• 

«Казкові пʼятниці» — проєкт, який реалізується ВГО Українська бібліотечна асоціація, Секцією працівників публічних бібліотек Асоціації та Хмельницькою обласною бібліотекою для молоді у співпраці з Українською бібліотекою в Гонконзі. Проєкт дарує можливість українським родинам у Гонконзі, Китаї та в усьому світі насолоджуватися читанням авторських казок українських письменників.

14 серпня 2026 року в межах міжнародного проєкту «Казкові п’ятниці» відбулася книжкова онлайн-мандрівка .

На дітей чекала насичена та цікава програма:

– авторське читання в супроводі анімації, де історія оживатиме просто на очах;

– захопливий майстер-клас із пластилінотерапії за мотивами казки від Тетяни Пластилінкіної;

– синхронний переклад жестовою мовою протягом усього ефіру від Ольги Буназів, щоб долучитися до магії казки могли всі без винятку.

Цього разу разом із малечею читали ніжне та затишне оповідання «Даринка та фея з лілеї» від Ірини Громик — авторки поетичних і прозових творів як для дорослих, так і для дітей, директора Комунальний заклад “Публічна бібліотека” Клеванської селищної ради. Написана нею історія подарувала усім глядачам справжнє тепло та затишок!

• 

• 

В 2026 році в Україні на державному рівні відзначається 500-річчя від дня народження князя Василя-Костянтина Острозького та 445-річчя видатної пам’ятки українського друкарства, освіти і духовної культури.

Біблія — зібрання священих книг юдейської та християнської релігій, літературна пам’ятка, що містить різнорідні за змістом і формою оповіді, легенди, міфи, закони, зразки стародавньої духовної поезії від ХІІ століття до нашої ери та початку 2 століття нашої ери.

Біблія складається з двох частин: Старого Заповіту і Нового Заповіту. Перша надрукована в Україні Біблія з усіма канонічними книгами Острозька 1580-81 — сприяла інтенсифікації перекладів священних текстів українською мовою.

Спроби перекладів святого Письма українською літературною мовою сягають 30-40-х років ХІХ століття. В цей час виконано 3 часткових і один повний переклад Біблії українською мовою. І переклав Біблію українською мовою першодрукар Іван Федоров. Друкувати Біблію українською мовою в Росії заборонили.

Що ж таке Біблія? Це найвидатніша книга в історії людства, яка увібрала народну мудрість, основа духовного життя світу.

В бібліотеці-філії селища Оржів КЗ «Публічна бібліотека» Клеванської селищної ради проведено інформаційну годину «Острозька Біблія – перше повне видання Івана Федорова». Біблія для українського народу була і є не лише джерелом духовних істин, а й високохудожньою книгою.

#Острозька_біблія #Бібліотека_Оржева

З метою здійснення парламентського контролю за додержанням та реалізацією права осіб з інвалідністю на працю відповідно до статті 101 Конституції України та Закону України «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини»Секретаріат Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини проводить опитування осіб з інвалідністю та роботодавців, які їх працевлаштовують.

Опитування проводиться з метою виявлення проблемних питань у реалізації права осіб з інвалідністю на працю, визначення прогалин у законодавстві, а також формування пропозицій щодо вдосконалення державної політики з урахуванням інтересів усіх заінтересованих сторін.Для участі в опитуванні розроблено два окремі опитувальники:для осіб з інвалідністю:

https://docs.google.com/…/1jV5xI9CquKstyuTXQk9XqVl…/edit

для роботодавців, які працевлаштовують осіб з інвалідністю:

https://docs.google.com/…/1D4OFJvrkNeOVNpnz5qAXzz4…/edit

Від народних традицій до затишної випічки.

Аромати запашного меду, соковитих яблук та духмяного маку здавна вважалися головними символами серпневого достатку в українській оселі. Коли дні стають прохолоднішими, а вечори — довшими, немає нічого кращого, ніж зібрати родину за чашкою теплого чаю.

Пропонуємо й вам відчути цей справжній. Спасівський дух та порадувати своїх близьких затишною домашньою випічкою, яка поєднує в собі всі три головні дарунки серпня.

Рецепт: Медово-яблучний пиріг із маковою начинкою

Інгредієнти:

Для пісочної основи:

Борошно — 250 г

Вершкове масло — 100 г

Мед — 2 ст. л.

Яйце — 1 шт.

Розпушувач — 1 ч. л.

Дрібка солі

Для макового шару:

Мак — 150 г.

Мед — 3 ст. л.

Молоко — 50 мл

Яєчний білок — 1 шт.

Для яблучної начинки:

Соковиті яблука — 3–4 шт.

Кориця — 1 ч. л.

Вершкове масло — 1 ст. л.

Лимонний сік — 1 ст. л.

Спосіб приготування:

1. Готуємо тісто:

У глибокій мисці розтріть м’яке вершкове масло з медом та яйцем. Додайте просіяне борошно з розпушувачем і дрібкою солі. Замісіть м’яке, еластичне тісто. Загорніть його в харчову плівку та покладіть у холодильник на 30 хвилин.

2. Готуємо макову начинку:

Мак залийте окропом на 20 хвилин, після чого ретельно відцідіть вологу та розтріть у макітрі (або збийте блендером). Додайте молоко й мед, прогрійте суміш на тихому вогні 5 хвилин, помішуючи. Коли мак охолоне, обережно вмішайте збитий яєчний білок.

3. Готуємо яблука:Яблука почистіть, наріжте тонкими скибочками, скропіть лимонним соком, щоб не темніли. Злегка припустіть їх на сковороді з вершковим маслом та корицею протягом 3–4 хвилин.

4. Формуємо та випікаємо пиріг:

Охолоджене тісто розкачайте та викладіть у форму для випікання, сформувавши високі бортики. На дно пирога рівномірно викладіть макову начинку. Зверху красивим віялом або спіраллю викладіть яблучні скибочки.

5. Випікання:

Випікайте у розігрітій до 180°C духовці протягом 35–40 хвилин до золотавої скоринки. Готовий пиріг за бажанням можна злегка полити рідким медом перед подачею.

Комунальний заклад “Публічна бібліотека” Клеванської селищної ради висловлює щиру вдячність за подаровані книги нашому користувачу, мешканцю селища Клевань – Віталію Лекаю.

Це гарна підбірка, яка містить шкільну програмову літературу, літературу для дітей, збірки творчості літераторів Рівненщини, романи сучасних зарубіжних та українських авторів.

Завдяки вашій щедрості наш фонд поповнився чудовими україномовними виданнями, які неодмінно знайдуть своїх шанувальників серед дітей та дорослих.

Ваша підтримка – це вагомий внесок у розвиток нашої бібліотеки та громади, популяризацію книги та читання, збереження любові до друкованого слова.

Книжки неодмінно будуть опрацьовані провідним бібліографом та передані до бібліотеки-філії селища Клевань.

Сердечно дякуємо за вашу щедрість та небайдужість!!!

#подаровані_книги #подаруй_бібліотеці_книгу #нові_книги #Бібліотека_на_вулиці_Хмельницького #пост_вдячності #бібліотеки_Клеваня

Для ознайомлення користувачів, працівники бібліотеки підготували інформаційну довідку: “Медово-яблучні гостини”.

«Медово-яблучні гостини» — це народознавчий та культурний захід, присвячений традиціям українських свят Серпневих Спасів (Медового та Яблучного).

Ласкаво просимо до нашої народознавчої вітальні!

Серпень — особливий час у народному календарі. Це місяць, коли земля щедро віддає людям свої соковиті плоди, а повітря наповнюється солодким ароматом стиглих яблук, запашних трав та свіжого меду. Сама природа в цей період спонукає нас зупинитися, відчути вдячність за щоденний хліб і згадати глибокі витоки нашої української культури.

Запрошуємо вас поринути у теплу та затишну атмосферу «Медово-яблучних гостин»! Наш інформаційний куточок пропонує вам зазирнути до скарбниці народних обрядів Спасівського періоду, дізнатися про цілющу силу оберегів-маковійчиків, відкрити секрети старовинної української кухні та згадати мудрі прикмети наших предків.

Гортайте сторінки нашої вітальні, знайомтеся з книжковою виставкою та наповнюйтеся серпневим теплом і натхненням!

Розділ 1. Маковій — Медовий Спас

Перший Спас у народі називають Медовим або Маковієм. Медовий Спас святкують — 1 серпня. З цього дня пасічники починали збір меду нового врожаю, а в церквах освячували воду, мед та обрядові букети-«маковійчики».

Оберіг «Маковійчик»: До традиційного букета обов’язково клали стиглі голівки маку, колоски пшениці, а також цілющі трави: м’яту, чебрець, материнку та чорнобривці. Його зберігали за іконами як захист для всієї оселі на весь рік.

Розділ 2. Яблучний Спас

Другий Спас — це свято Преображення Господнього та подяки за щедрі дарунки землі. За новоюліанським календарем святкуємо – 6 серпня. За народним звичаєм, до цього дня намагалися не споживати яблук нового врожаю, чекаючи їх освячення.

Народне повір’я: Вважалося, що перше свячене яблуко має чарівну силу. Здавна існувала традиція: відкусити скибочку, загадати найзаповітніше бажання й промовити: «Що загадано — те збудеться, що збудеться — не минеться».

Прикмети погоди:

Який Яблучний Спас — таким буде й січень.

Якщо день сонячний та безхмарний — осінь буде сухою, а якщо дощовий — чекай мокрої осені.

Розділ 3. Мовні посиденьки:

Прислів’я та приказки

Спас — усьому час.

Перейшов Спас — держи рукавиці в запас.

На солодкий мед бджола летить, а на добро — людина.

Яблуко від яблуні далеко не падає.

Прийшов Спас — пішло літо від нас.

Розділ 4. Вікторина для читачів «Медово-яблучна загадка»

1. Як називається суміш води та меду, якою в давнину поливали святкові коржі? (Відповідь: Сита)

2. Скільки всього Спасів святкують у серпні? (Відповідь: Три — Медовий, Яблучний, Горіховий)

3. Яка комаха є головним «майстром» із виготовлення меду? (Відповідь: Бджола)