ЛІТЕРАТУРНА СТУДІЯ “ПЕРО”
#бібліотечні_пера
Доброго дня! Я з України!
Давно не спілкувались, бо в нас війна… Страшна, кровопролитна, зі смертями, пораненими, полоненими, з патріотами та зрадниками, з успіхами та невдачами, з розпачем та радістю, зі страхами та сльозами. Війна за нашу незалежність. Ми вільний народ, бо такими були наші предки. Ті, хто на нас напав, зазомбовані і глибоко оброблені пропагандою. Вони кажуть, що ми нацисти, неонацисти, фашисти, бандерівці, укри та інше. За 4 місяці війни ви чули хоча б раз, що орки полонили нашого солдата і його назвали нацистом? Звичайно, ні! Для роз’яснення декому повідомляю, що в будь-якій державі є націоналісти і можуть бути нацисти. Націоналісти – це ті, що люблять свою країну, розмовляють рідною мовою і мають все те, що ідентифікує їх, як патріотів. А тепер про нацистів. Саме вони не терплять інші нації, обмежують їх, виганяють зі своєї країни або знищують їх. Хіба щось подібне у нас в країні ми чули чи бачили? А тому, невдала, як для нашого суспільства, інтерпретація денацифікації зазнала краху з боку путіна. Ніхто з наших громадян не зустрічав московитів з квітами та паляницями. На цей раз «Акела промахнувся». Чому кацапи на нас напали? Та будь-яка імперія не може довго існувати, якщо не буде загарбувати чужі території. Випадок з Україною особливий, бо вони вкрали у нас все, що можна, ідентифікували все як своє, залишилось забрати територію і знищити нас. Запам’ятаймо, вони, москалі, ніколи від нас не відчепляться. Отже, ми маємо бути згуртованими і єдиними, з надпотужною і кількісною армією і бажано нам бути в ЄС і НАТО. Ще краще, щоб раша перестала існувати – це мрія багатьох українців.
А що ж ті, які не воюють і живуть в тилу? Це пенсіонери, хворі, діти, мажори, особи що мають броню та ще якась кількість громадян, які можуть поповнити ряди оборонців. Не дозволяймо собі веселі та гучні гулянки, весілля, іменини та інше. Життя, звісно, продовжується, але в цей період все повинно бути дуже і дуже скромно. Дехто вважає, що війна десь там далеко і нагадує нам про себе лише повітряними тривогами, на які, до речі, наші співвітчизники майже не реагують. Гульки – це неповага до захисників, які проливають кров на фронті, неповага до України і до самих себе.
Поважаймо себе, допомагаймо військовим. Годуймо свою армію, бо коли цього не зробимо – годуватимемо чужу.
©Краянин
