ЛІТЕРАТУРНА СТУДІЯ “ПЕРО”
Продовження теми російсько-українських відносин від учасника літературної студії “Перо” Публічної бібліотеки Клеванської селищної ради.
#бібліотечні_пера #Йосип_Каптола
РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКІ ВІЙНИ (продовження)
Частина друга Період Гетьманщини
З вересня 1658р. по жовтень 1659 р. мала місце московсько-українська війна між Гетьманщиною на чолі з Гетьманом І. Виговським та Московським царством. Це збройне протистояння почалось з втручання Москви у міжусобну боротьбу в Україні – підтримки опозиційних сил. Опозиціонери дивилися в бік Москви (так як і сьогодні), ставали її вояками і виступали проти України. Апогеєм війни стала військова операція під назвою Конотопська битва. Виговський разом з кримськими татарами протистояв московському війську. В Україну вдерлися 150 тис. московитів на чолі з О. Трубецьким і наших козаків-зрадників гетьмана Безпалого. Українських військ було вдвічі менше, але битву виграли саме вони. Наслідки Конотопської битви значущі: – знищення ідеї об’єднання з російськими братами; – зруйнований міф про те, що росіяни ніколи не воювали з українцями; – зруйнований міф, що українці не здатні до власного державотворення; – цивілізаційний вибір України в бік Європи. Через два роки почалася нова трирічна війна, в якій Гетьман Юрій Хмельницький протистояв Московському царству разом з Річчю Посполитою. Московське військо знову капітулювало перед українцями, поляками і татарами. В 1662р. відбулася Бужинська битва, яка стала завершальною у трирічній військовій компанії. Козацько-татарське військо Ю. Хмельницького і Мехмеда ІУ знову зійшлися в бою проти московської армії, в лавах якої були козаки-зрадники Сомка і перемогло. Чергова московсько-українська війна тривала 11 років. За цей період П. Дорошенко зробив похід на Лівобережну Україну і 8.06.1668р. його обрали Гетьманом усієї України. Але на Лівобережжі почали виникати суперечки, військові конфлікти та відмови підкорятися новому Гетьману. В ці події втрутилася в черговий раз Москва. Дорошенка усунули з лівобережних територій і поставили «свого», на прізвище Многогрішний. Щоб врятувати ситуацію Дорошенко уклав союз з Османською імперією, але Москва не заспокоїлась. В 1676р. 30-ти тисячна московська армія і козацькі полки зрадника Самойловича взяли в облогу Чигирин. Місто два тижні оберігали гетьманські війська і містяни, аж поки не підійшла османсько-татарська армія Візира Кара-Мустафи, яка змусила московитів відступити. Це стало закінченням військової компанії проти Дорошенка. З 1708р. по 1713р. відбувалася ще одна війна, яка називалася Велика Північна. Це протистояння було між Московським царством та Шведською і Османською імперіями. Україна в той час уже перебувала в статусі сателіта Московського царства і поставляла їй живу силу, амуніцію, фураж і продовольство. З приходом в Україну короля Швеції Карла ХІІ, Гетьман Іван Мазепа уклав з ним союз. На бік шведів також стали запорожці на чолі з К. Гордієнком. Петро І, Цар Московії, за «зраду» Мазепи влаштував в Батурині різанину і ліквідував столицю Гетьманщини. У Полтавській битві в 1709р. Іван Мазепа виступав на боці шведів. Полтавську битву українці зі шведами програли. Карл ХІІ і Мазепа відійшли до Бендер. Після смерті І. Мазепи Гетьманом став Пилип Орлик. Карл ХІІ і П. Орлик хотіли дипломатично ізолювати Московію, але безуспішно. У Росії тоді Мазепу назвали зрадником, називають його таким і сьогодні. А насправді він був патріотом своєї країни.Україна в складі Російської імперії На початку 18-го сторіччя Україною прокотилися народні повстання гайдамаків, які громили польські і турецькі загони, нищили польську владу, плюндрували маєтки магнатів і шляхти. Росія допомагала Польщі у боротьбі з повстанцями в 1734-1735 рр. і в 1750р. Найбільшим повстанням стала Коліївщина і його керівниками були М. Залізняк та І. Гонта. Вони організували звільнення Умані, вбивали місцевих поміщиків, грабували їхні маєтки. Повстання згодом зазнало поразки і з учасниками жорстоко розправились як поляки так і московити. У другій половині цього ж сторіччя зрозумілішим стало те, що московська влада не має намірів зберегти українську автономію. На пристол у Москві зійшла Катерина ІІ, яка ліквідувала Гетьманщину, полково-сотенний устрій Слобожанщини і останнім оплотом української свободи залишалась Запорізька Січ. 16 червня 1775 року російськими військовими під керівництвом П. Текелія Січ була зруйнована, а її керівники заслані на каторгу. Всі інші козаки, яким вдалося втекти і які були не на території Січі, подалися на південь України за Дунай. З 1853р. по 1856 р. відбулась російсько-турецька війна (інші назви Кримська, Східна). Російська імперія захотіла панувати на Близькому Сході і Балканах, а для цього їй треба було подужати війська Османської, Британської і Французької імперій та Сардинського королівства. Військові дії мали місце в Криму, Подунав’ї, Одесі і гирлі Дніпра. На стороні союзних військ діяли загони задунайських козаків, які втекли із Запоріжжя. Війна завершилась капітуляцією Росії, а козацькі підрозділи влилися в Османське військо. Козаки склали присягу, а з Константинополя привезли їм знамена Запорізької Січі. По землях Київської і Чернігівської Губерній у 1855 році прокотився потужний селянський рух, спрямований проти національної і соціальної політики російського уряду під назвою Київська козаччина. Рух мав за мету створення козацтва. Селяни склали списки «вільних козаків», які відмовлялись відробляти панщину, не виконували розпорядження влади і створили своє самоврядування. Російський уряд кинув регулярні війська, які придушили повстання. Російсько – українська війна 1917-1922 рр.. В результаті 1-ої Світової війни Російська імперія розпалася. Скориставшись політичною нестабільністю, до влади в Росії прийшли більшовики і утворили Радянську Росію, а ми Українську Народну Республіку (УНР). Згідно Брест-Литовського мирного договору УНР визнали Німеччина, Австрія, Угорщина, Османська імперія, Болгарія і навіть Росія. Але Росія в різні часи завжди порушувала будь-які угоди. Не став винятком і цей договір. Наскільки ж мав рацію німецький канцлер Отто фон Бісмарк, який заявив іще в ХІХ столітті, що «договір із Росією не вартий того паперу, на якому написаний»… І Ленін дав команду загарбати Україну. Росіяни захопили Харків, Слобожанщину, утворили УСРР і зробили Харків її столицею. Потім поступово почали захоплювати землі, рухаючись зі сходу на захід. УНР не змогла створити потужну армію, через непорозуміння у владних структурах. Симон Петлюра, отаман Війська українського, 6 грудня 1919 року з українським військом почав масштабний похід по тилам Червоної армії та білогвардійців з Київщини на Волинь. Саме ця дата вважається днем зародження Збройних Сил України (ЗСУ). Серед тодішніх можновладців, а саме Винниченка, Скоропадського, Грушевського та інших, не було підтримки Петлюрі, вони не мали свого бачення щодо створення армії, що призвело згодом до втрати УНР. Республіки Гуляйпільська, Холодний Яр, Мліївська, Медвинська, Чорного Лісу та інші, а також січові стрільці Української Галицької Армії (УГА) поповнені вояками Гуцульської республіки, молодь, що захищали УНР під Крутами та Кривином – свідчення тому, що кожне військове з’єднання воювало само по собі. Чому ж би вам всім було тоді не об’єднатися? А червоні вас розбили поодинці. Більшовицька окупація завершилася поразкою УНР і УСРР увійшла до складу Союзу у 1922 році. Це була російсько-українська війна, а нашому поколінню підносилось, і подекуди зараз це подається, як громадянська війна. Це жахлива ситуація, бо не має спільної думки і досі між істориками та політиками. (Далі буде) ©ЙОСИП КАПТОЛА
