ЛІТЕРАТУРНА СТУДІЯ “ПЕРО”
Допис від учасника літературної студії “Перо” Публічної бібліотеки Клеванської селищної ради.
#бібліотечні_пера #Йосип_Каптола
ПОДІЇ В РОСІЇ ТА БІЛОРУСІ
В тоталітарній Росії демократія лише на папері. Але перед світом вона хоче виглядати цивілізовано. Отож, зокрема, запровадили вибори губернаторів. Нашим громадянам, гадаю, відомо, що в Росії правляча партія – «Єдина Росія», в якій перебуває і сам Путін. За понад два десятиліття він своєю партією проник в усі ланки суспільства від села до Держдуми і спокійно продовжує керувати одноосібно як диктатор, бо має підтримку своєї політичної сили.
І тут раптом, як сніг влітку… 23.09.2018 р. представник ліберально-демократичної партії Росії С. Фургал виграв вибори губернатора Хабаровського краю, обійшовши кандидата президентської партії. Новий губернатор почав правити по-новому, запровадив демократичні засади управління, наблизився до простих людей міста та краю і миттєво завоював довіру. Це дуже не сподобалось Путіну і він указом від 13 грудня 2018 р. позбавив Хабаровськ столиці Далекосхідного федерального округу, яку перенесли до Владивостоку. А тим часом рейтинг С. Фургала невпинно зростав. І тут Москва вдалася до радикальних заходів. 09.07.2020 р. слідчий комітет РФ затримав діючого губернатора краю і етапував його до столиці. Причини затримання банальні – злочини, які він не вчиняв.
Через два дні на вулиці і площі Хабаровська вийшов народ – це десятки тисяч містян з плакатами із закликами звільнити Фургала. Згодом вони почали вимагати відставки чиновників усіх вертикалей влади. Путіна і верхівку у Москві називали злодіями. Потім в хід пішли економічні вимоги з написами на плакатах: «Досить годувати Москву» та їм подібні. На рахунок останніх, то Хабаровський край відправляв до Москви та Петербурга (як завжди, начебто в Росії не існує інших міст) ліс, рибу, ікру, корисні копалини та продукцію, що виробляли далекосхідні підприємства. Натомість отримував мізерні кошти зі столиці. Ось справжня причина протестів, а затримка Фургала стала останньою краплею в терпінні краян. Відбувався дивний факт – на протестні ходи люди брали триколірні стяги Хабаровського краю (на кшталт колишньої української держави Зелений Клин), прапори РФ і, чомусь, червоні зі серпом та молотом. До чого тут Союз, мені не зрозуміло і не бачу в цьому логіки.
Події вийшли за межі Хабаровська і поширились в Комсомольську, Амурську, Совєтськой Гавані та в усіх районах губернії. На мітинги та протести вийшли у Владивостоці, Южно-Сахалінську, Іркутську, Біробіджані, Новосибірську, Омську, Катеринбурзі, Москві та Петербурзі. Коли 10 жовтня ОМОН розігнав і побив у Хабаровську мітингуючих, протести почали поступово згасати. А 19 грудня минулого року на площу Далекосхідного краю вийшла жалюгідна кількість людей, аж 80, і вони також були розігнані силовиками.
Ці протести для величезної імперії нічого серйозного не створили, по суті – це укус комара, що сидів на слоні. В даному випадку треба мільйони кусючих комарів.
Протести в Білорусі почалися в травні 2020 року і пов’язані з арештами опозиціонерів та недопущення їх до президентських виборів. Одразу після виборів 9 серпня протести посилилися, бо переміг в результаті фальсифікацій, звичайно, диктатор Лукашенко. Слідом за Мінськом, народ піднявся на боротьбу у всіх містах Білорусі. Протестували сотні тисяч людей. Силові структури розганяли абсолютно мирні зібрання. Тисячами затримували, садили в СІЗО і тимчасові табори. Декілька чоловік загинуло. Протести продовжуються, але ідуть на спад. Серед протестуючих вирізнялися лікарі, пенсіонери, діячі культури та мистецтва, спортсмени і їх фанати та інші. Цікаво ось що – у білорусів відсутнє глибоке розуміння ситуації. На мирні демонстрації люди приходили з національними прапорами біло-червоно-білих кольорів і скандували «Жыве Беларусь». Протестуючі не проти росіян і дружби з Росією, а опозиціонери проросійські. Стяги національні, а не лукашенківські. Повний каламбур. До подій, описаних вище, в Білорусі працювали державні підприємства, люди мали роботу, непогану заробітну плату. Одним словом, стабільна економіка, шикарні дороги – все це можна було би назвати маленьким білоруським дивом. А наразі протестуючі без лідерів, бо одні вже сидять в тюрмах, інші за кордоном, а третіх або немає, або вони не очолюють протести, бо опиняться там, де перші. А овечки без пастуха будуть з’їдені вовками. З протестів у Білорусі випливає, що їх учасники особливо не вплинуть на ситуацію. Лукашенко владу не віддасть, бо має потужну поліцейську машину і мітинги рано чи пізно закінчаться нічим. А якщо віддасть владу, то новий проросійський президент буде більше діяти в інтересах Росії, аніж Білорусі. Але щось пішло не так. Люди заглянули в холодильник, а там поменшало всього. А чому? Тому що Путін перестав давати дармові 2-3 млрд. доларів для підтримки економіки. Згодом закрив краник з нафтою і нафтопереробні підприємства зупинились, а Лукашенко втратив 9 млрд. доларів. Економіка наших сусідів дуже зав’язана на Росії. Такі гіганти як БЕЛаз, МАЗ, «Беларуськалий» та інші чекає нелегка доля. На популярних в Україні трикотажі, шоколаді, маслі, бульбі далеко не заїдеш.
В 1999 р. Росія і Білорусь утворили союзну державу і з того часу незалежність останньої ліквідована. Російська мова панівна, а білоруську мало хто знає. Політично і економічно Білорусь під ярмом. Коли імперській РФ стало сутужно і вони обмежили фінансові вливання, Білорусь залихоманило. А як же бути з союзним договором, де передбачена допомога? В черговий раз Московія його порушила.
Білоруси, що продовжували жити цілих 26 років у совковому створінні, зараз не знають що робити. Ми ж, українці, мали три революції. І навіть за їх наявності, ще і досі не маємо того, щоб нам хотілося. А білоруси і росіяни тільки почали боротися. Найсвіжіші новини з Росії пов’язані з Навальним, який продемонстрував фільм про казкові багатства першої особи Московії та його оточення. Почалися нечисленні протести, які знову-таки закінчаться нічим. До справжньої свободи нашим сусідам ще дуже далеко.
©ЙОСИП КАПТОЛА
