#краєзнавство
#клевань
#історія_клеваня
В період неоліту лісостепові райони Волині в Vст. до н. е. заселяли племена ранніх землеробів і скотарів культури лінійно-стрічкової кераміки. Пам`ятки цієї культури відкриті на берегах рік Стир, Стубла та Устя. Значні розкопки на поселеннях проведені в Луцьку, Рівному, Клевані. Виявлені залишки напівземлянкових і наземних будівель, отримані дані про заняття жителів землеробством і скотарством, ткацтвом, про технологію виготовлення глиняного посуду, обробку каменю та кістки.
Стан розвитку ремесла в Клевані в ХVI ст. показує реєстр 1578 року. Згідно даного реєстру в містечку було 6 різників, 7 пекарів, 15 шевців, 5 кушнірів, 5 ковалів, по одному римареві і шаповалу і три скоморохи. Звичайно, діяльність останніх пов`язана більш з мистецтвом, ніж з виробництвом, але в ті часи музикантів та акторів ставили не вище, ніж тих самих різників.
Населення Клевані складалося з ремісників, купців, шляхти і замкової челяді. 1629 року тут було 306 димів, з них 247 будинків міських жителів, 23 хати замкової челяді – кухарів, пекарів, рибалок, мисливців, візників, ткачів, ковалів.
1654 року Містечко отримало Магдебурзьке право. Ремісники об`єдналися в ткацький і пекарський цехи. Тут двічі на рік проводилися ярмарки.
У першій половині ХІХ Клевань була невеличким торговим містечком. Населення торгувало хлібом та худобою. Тут працювали цегельня та вапняний завод.
З 1913 року у Клевані починають діяти невелика металообробна майстерня, водяний млин. Далі розвивалася торгівля. В 1939 році було відкрито невелику кустарну майстерню, яка виготовляла запасні частини для сільськогосподарських машин. З 1955 року починають працювати харчоблок, а 1985 року – лісопильнй завод. Далі розвивалася хлібопекарська діяльність. В 1961 році було збудовано хлібозавод. За п`ятирічку побудовано паркетний цех, сушарню. 1963 року побудовано галантерейний цех промкомбінату. З лютого 1972 року Клеванський ДОК перетворено на Клеванський філіал головного підприємства Рівненського виробничого об`єднання меблево деревообробної промисловості.
Клеванська селищна рада депутатів трудящих постійно дбає про розвиток освіти та культури. Діють 2 середні школи, санаторна середня школа (восьмирічна), 2 допоміжні школи-інтернати. При школах побудовані типові майстерні, обладнані верстатами для обробки дерева й металу, швейні майстерні. Є школа робітничої молоді. У селищі працює сільське професійно-технічне училище. У Клевані є будинок піонерів, музична дитяча студія, два дитячі садки й ясла. Діють дві масові бібліотеки для дорослих з книжковим фондом понад 40 тис. прим. книг, дитяча бібліотека з фондом 22 тис. прим. книг. Крім того є 12 профспілкових бібліотек на підприємствах та школах. Активно працює будинок культури, де організовано гуртки художньої самодіяльності. Є духовий оркестр, хор учителів. Працюють три кінотеатри, 6 робітничих клубів, 17 ленінських кімнат, 10 червоних куточків. Клеванці люблять спорт. На території селища є 3 стадіони, 19 волейбольних, 6 баскетбольних, 2 легкоатлетичні майданчики та футбольне поле. Працює дитячо-юнацька спортивна школа.
Інформацію взято з піднятих джерел бібліотечного фонду Публічної бібліотеки: 1. Історія міст і сіл УРСР Рівненська область, 2. Парфенюк «Клевань: портрет на фоні епох», 3. Прищепа Б. А. «Історичне краєзнавство Волині».Картинку взято з Вікіпедії.Художник: Наполеон Орда “Вид на Клеванський замок”.
Статтю підготували працівники Публічної бібліотеки Клеванської селищної ради: Ірина Громик та Лілія Тимощук.
