Ювілейна 50-та публікація Йосипа Каптоли

Ювілейна 50-та публікація
Дякуємо за рік співпраці
ЛІТЕРАТУРНА СТУДІЯ “ПЕРО”
#Йосип_Каптола #бібліотечні_пера
УКРАЇНСЬКІ КОРОЛЕВИ ЗА КОРДОНОМ
Українські королеви за кордономІмператорсько-королівський слід наших красунь у світі мав місце і це факт. Однак Росія сьогодні в черговий раз викрадає нашу історію, а королев називає російськими. Вони геть «забули», що земля наша носила назву Русь, а люди, які проживали в ній називалися так: роксолани, рутени, русини, русичі, руські, українці. В той час, коли наші землячки правили в могутніх державах у різні часи, то не було ні Московії, ні Росії тим більше.Зараз ми з вами заглибимося в цікаві події тисячолітньої давнини і розглянемо декілька українських особистостей. Отже, читаємо і збагачуємося.

Королева двох держав
Князь Ярослав Мудрий мав дочку Єлизавету, яка народилися в 1022 р. В ті роки вся Європа бажала мати зв’язок з Руссю. А тому норвезький принц Гарольд відвідав Київ і закохався у Єлизавету. Руська княжна відповіла йому взаємністю. Але київський князь не погоджувався віддавати дочку за принца і поставив йому умову стати королем і прославитися лицарськими перемогами. Нікуди було дітися Гарольдові. Він зібрав військо, помандрував по світу і здійснив чимало лицарських подвигів та став королем Норвегії. Поміж звитяг, Гарольд встигав писати поеми і одна з них була присвячена Елісів (так норвезькою звучить Єлизавета). Нарешті вони одружилися, але спільне життя у них було нетривале. В одному з боїв в Англії в 1066 р. король загинув. Невдовзі Єлизавета вийшла замір вдруге і стала королевою Данії. Завдяки Єлизаветі, її ім’я стало символом королівських імен. Простим людям заборонялось носити це ім’я.

Анна Ярославна
Руська (українська) князівна, дочка Ярослава Мудрого та його дружини шведської принцеси Інгігерди, народилася близько 1030 року. Отримала гарну освіту, займалася громадськими і просвітницькими справами. Відкривала школи і бібліотеки, в яких переписувала і перекладала книжки. Анна формувала свій світогляд в культурній атмосфері, в країні, що на той час вважалася однією з наймогутніших країн світу. У Європі знали про Русь, могутнього Ярослава Мудрого та його вродливу дочку Анну. Чимало королів та цісарів мріяли породичатися з князем та взяти її за дружину. Найбільше пощастило немолодому французькому королю Генріху. У 1048 році посли Франції отримали згоду на шлюб і Анна після двотижневої подорожі прибула в м. Санліс. В соборі м. Реймса 19.05.1051 року відбулося вінчання та коронування Анни. Вона народила трьох синів, старший з яких Філіп невдовзі став королем Франції. Через 9 років після вінчання Генріх помирає, а ще зовсім юний його наступник потребував допомоги матері, яка підписувала різні державні документи. В 1062 році Анна вдруге взяла шлюб з графом Раулем де КреніВалуа. Але через 12 років і він помирає і вона знову повертається до королівського двору і надалі допомагає своєму сину керувати державою. А коли в 1066 році Філіпа коронували, Анна поступово відійшла від державних справ і востаннє її ім’я засвітилося в 1075 році. Подейкують, що в тому ж році вона і померла. За своє життя вона в м. Санлісі заснувала монастир і щороку там богослужінням вшановується день її смерті. Також тут є її могила, а на ній пам’ятник, який подарувала Україна в 2005 р. Існує думка, що на Реймському Євангеліє, яке королева привезла з Києва, до 1793 р. присягали на вірність французькі королі. А ще кажуть, що Анна навчила французів їсти за допомогою ложок та виделок, купатися в банях, а також змусила вчити грамоти всіх, особливо королівське оточення.
Під час візиту Путіна до Франції, він назвав Анну російською. Це жах!

Євпраксія – римська імператриця
Народилася 1071 р. Батько її, Всеволод Ярославович, син Ярослава Мудрого. Дитиною, у 12 років Євпраксію віддали в Саксонію до маркграфа Генріха Штадена. «Донька руського царя приходить до нас з величезною пишнотою, з верблюдами, на яких вантажі з розкішним одягом, коштовним камінням та незліченими багатствами» – так про цю подію написано в німецьких літописах. Там вона жила до повноліття в родині нареченого, прийняла католицьку віру, стала зватися Адельгейдою і взяла з ним шлюб. Та через рік у 1087 р. Генріх Штаден помер. Через два роки вона вже дружина імператора Священної Римської Імперії Генріха ІУ. Останній прагнув підтримки роду Штаденів і хотів союзу з Києвом. Шлюб Адельгейди з Генріхом ІУ був невдалим, бо чоловік виявився аморальним, розбещеним, жорстоким і захотів зробити з неї повію. Євпраксія почала боротьбу за свою гідність, втекла з під варти, написала скаргу на свого чоловіка і подала її Папі Римському. В 1095 р. вона на всю Європу розказала про Генріха ІУ, який втратив людську подобу, примкнув до блуду і гріхів. Після собору вона переїхала до Угорщини, де її тітка Анастасія – донька Ярослава Мудрого, була королевою, але на той час уже померла. Угорці висловлювалися про неї несхвально і вважали її великою грішницею. В 1099 р. посли Київського князя забрали Євпраксію додому. Однак і кияни її сторонилися, бо вважали оскверненою. Доведена до відчаю подалась в монастир. Тихо і непомітно через три роки у 1109 р. відійшла в світ інший руська княжна, яка заслуговувала іншої долі, а не тієї, що хотів її батько.

Настя Лісовська – Роксолана – Хюррем
Роксолана – найбільш загадкова і унікальна постать, що засвітилась у ХУІ ст. на теренах величезної Османської імперії. Цим іменем називали її іноземні посли. Народилась в Рогатині на Прикарпатті в 1502 (чи 1505 рр.) в сім’ї священика. Отримала непогану освіту. За збігом обставин тогочасних подій опинилася в татарському полоні. Шлях до Османії був довгим. В Стамбулі вона потрапила в гарем султана. Серед інших наложниць виділялася привабливою зовнішністю, розумом та веселим характером. Прийняла іслам і отримала ім’я Хюррем. ЇЇ запропонували султану Сулейману, а той уже, порушивши закони і традиції, вирішив взяти її за законну дружину і відмовився від усіх наложниць, оскільки щиро покохав Настю. Вона народила йому п’ятеро дітей. Під час військових походів листування між ними велось арабською і перською мовами (Настя знала також турецьку і латинь). Мала багато ворогів, які були не згідні з тим, що вона не справжня османка. Хюррем їх всіх позбулася різними способами. Роксолана займалася благодійністю, будувала школи, мечеті, кухні, караван-сараї, бані, фонтани, водопроводи. Вона нарівні з Сулейманом керувала частиною світу, загарбаного Османською імперією. Померла в 1558 році.

Сучасна Росія в черговий раз дискредитує нашу історію і стверджує, що це російська Олександра. На противагу цим догмам є турецький серіал «Величне століття. Роксолана», де сценаристи чітко називають її Настею Лісовською і що вона українка. На королівських тронах можна знайти ще не одну нашу землячку. Доброніга – донька Володимира Великого, королева, дружина короля Польщі Казимира І. Анастасія – донька Ярослава Мудрого, королева, дружина короля Угорщини Андрія І. Євфимія – донька Володимира Мономаха, королева, дружина короля Угорщини Коломана. Надія, Хатідже Турхан, родом з Чемеровець – дружина султана Ібрагіма І, мати султана Мехмеда ІУ, валіде-султан і регент Османської імперії. Святослава Сватава – донька Доброніги, королева, дружина короля Чехії Вратислава ІІ. Євпраксія – донька князя Мстислава Великого, дружина царевича Олексія, сина імператора Візантійської імперії. Мальмфрида –донька князя Мстислава Великого, королева, дружина короля Норвегії Сігурда. Інгеборга – королева, дружина короля Данії Кнуда ІІ. Ой, уже і ті дівчата! Весь світ заполонили!
Старовинна Прага
©ЙОСИП КАПТОЛА

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *