ЛІТЕРАТУРНА СТУДІЯ “ПЕРО”
#Йосип_Каптола #бібліотечні
КОСМІЧНЕ СМІТТЯ
Думаєте, що сміття лишень на Землі? Воно є і в космосі! І все це – негативна діяльність людства, що незабаром стане великою загрозою для самих нас.
А почалось все ще в 50-х роках минулого століття. За освоєння космосу серйозно взялися США. Ціллю американців стояло освоїти навколоземні простори, вивчити дію законів і в майбутньому податися до найближчих планет та вилетіти за межі Сонячної системи. Але ж з чогось треба було починати. Спочатку планувалось створити та запустити штучний супутник Землі, а вже потім пілотовані космічні ракети. Такі серйозні проекти вимагали чималих коштів і американці могли собі це дозволити.
І тут на авансцену боротьби «хто перший» вискочив СРСР, країна в якій громадяни не знали про це і, мабуть, не розуміли потреби в цих дороговартісних справах. Держава, в якій народ не доїдав, жив бідно, при величезному дефіциті промислових та продовольчих товарів, не могла собі дозволити такі вольності. Та все це стосувалося лише низів. А ситі верхи вершили свої справи.Почалася космічна гонитва між цими двома державами. Перший штучний супутник Землі запустили совєти 4.10.57 р. Сконструював його талановитий українець та інженер-конструктор С. Корольов, якого заради цього випустили з тюрми. Згодом Москва першою здійснила запуск космічного корабля на борту з людиною (Ю. Гагарін), який зробив один оберт навколо планети. США і досі сумніваються щодо реальності цього польоту, бо московити не надали відео пуску та польоту ракети. Але це окрема тема. А потім і пішло, і поїхало… Десятки пілотованих космічних апаратів, а також різного роду супутників були відправлені на космічну орбіту. Всього на даний час запущено понад 5тис. супутників і кораблів.
На сьогодні безліч супутників обслуговують світову економіку, провідні армії світу, ведуть спостереження за погодою, дають сільськогосподарську та пожежну інформацію в світі. В кого є супутникове ТБ – то це справа тих апаратів, що літають навколо Землі. Наразі неможливо обійтись без всякого роду зв’язку, допомоги у навігації морським кораблям та повітряним суднам, дослідницьким експедиціям та станціям у віддалених і безлюдних місцях планети, навіть рахують дерева. Супутники також спостерігають за міграцією різних морських та сухопутних тварин, фотографують та ведуть зйомку необхідних об’єктів та багато іншого.
Невідомо, яким чином порахували вагу та кількість відходів, що крутяться як штучні супутники Землі у верхніх шарах атмосфери. Але цифри є. Сьогодні на орбіті літають понад 100 млн. об’єктів, що більші від 1 мм, загальною вагою 4 тис тонн. В близькому космосі на орбітах також міститься понад 60 ядерних енергетичних установок, що вже не працюють і мають вагу понад 1 тонну. Це та вище перераховане серйозно забруднює космічний простір, загрожує життю людей, викликає тим самим серйозне занепокоєння світової спільноти. Також забруднюється світовий океан (біля Австралії в океані є цвинтар відпрацьованих космічних апаратів), порушується природній обіг води, відбуваються негативні зміни у складі атмосфери.
СРСР, а потім Росія запускали космічні ракети «Восток», «Восход», «Мир», «Салют», «Союз», американці – «Шатл», «Скайлеб», «Фалькон», «Драгон», китайці – «Тянгун» (і досі літає). Окрім цих країн ще є держави, що запускали супутники і планують це робити в найближчому часі, дехто має свої космодроми. Це Індія, Україна, Франція, В. Британія, Японія, Ізраїль, Пн. Корея, Півд. Корея, Австралія, Бразилія, Казахстан, Пакистан, Румунія, Туреччина, Нова Зеландія.
Бажано було б, щоб у майбутньому кількість цих країн не збільшувалась, бо це стане катастрофою. Колись вмить вимкнеться мобільний зв’язок, супутникове телебачення, перестануть працювати навігаційні системи та інше і тоді людство зрозуміє, що воно наробило.
©ЙОСИП КАПТОЛА
