Шарлотта Бронте (1816–1855) — видатна англійська романістка вікторіанської епохи. Вона подарувала світові образ сильної, інтелектуальної жінки. Її творчість, насамперед «Джен Ейр», вирізняється глибоким психологізмом, щирістю та пристрасним захистом жіночої незалежності.
Основні риси літературного портрета:- Створення нового типу героїні: На противагу покірним жіночим образам того часу, Шарлотта створила тип героїні, яка, попри бідність, невиразну зовнішність чи соціальний статус, обстоює свою людську гідність, розум та право на щастя.
– Психологізм та автобіографізм: Її романи («Джен Ейр», «Вільєтт», «Шерлі», «Вчитель») глибоко емоційні та базуються на власному трагічному досвіді: ранній втраті матері, суворому пансіоні та самотності.
– «Інтелектуальний фемінізм»: Бронте відстоювала право жінок на самореалізацію, освіту та інтелектуальну працю.
-Атмосфера готичного романтизму: Поєднання реалістичного зображення побуту з елементами таємничості, пристрасті та похмурими пейзажами йоркширських вересовищ.
Шарлотта Бронте стала символом внутрішньої сили, довівши, що щирість і “велика душа” здатні підкорити літературний світ.
Ключові твори:«Джен Ейр» (1847), «Шерлі» (1849), «Вільєтт» («Містечко») (1853), «Вчитель» (1857). Зображення письменниці узято з мережі Інтернет.
