Творчий доробок від спостережливого Йосипа Каптоли. Його статті змушують задуматися про наше минуле, теперішнє й майбутнє. СПЛЮНДРОВАНА ЕКОЛОГІЯ Щось не так пішло у нас в Україні. Не так і не те робимо. Матеріальне взяло верх над духовним, людські цінності втрачаються, з меценатами сутужно, співчуття недостатньо. Забагато заздрощів, негативних емоцій. В багатьох сім’ях за будь-яку ціну стоїть питання розбагатіти. Часто дружини «люблять» своїх чоловіків через гроші, а коли останні закінчуються – сім’я розвалюється. Хіба це кохання? Ось у вирі цих матеріальних подій не помічаємо як змінюється в гіршу сторону навколишній світ. Ми перестали бачити купи сміття, брудні тротуари і дороги, неймовірну кількість недопалків, різних паперових і целофанових відходів на зупинках транспорту і вокзалах. Держава не дбає в цьому аспекті, не будує сміттєво-переробні заводи, рідко де сортується сміття. На міських сміттєвих звалищах харчуються сотні птахів і диких тварин, сюди навідуються собаки і коти. Таким чином маємо вірогідність перенесення різних хвороб до помешкань людей. А ще біля сміттєвих звалищ і ящиків зі сміттям копирсаються безхатченки – наші громадяни. Це жахливе обличчя держави. Екологію ми самі ж знищуємо, хто свідомо, а хто не свідомо, заради розваг, а, можливо, і за відповідну плату, не задумуючись, що залишиться після нас. Останні підпали по всій Україні тому підтвердження. Особливо небезпечні для довкілля пожежі в лісових масивах Чорнобильської зони. Колись за радянських часів на українському Поліссі (і не тільки) зайнялись осушуванням боліт. У Рівному навіть відкрили інститут водного господарства, де готували спеціалістів з цього профілю. Негативний результат не забарився – впав рівень підземних вод, обміліли річки, ставки, колодязі. А що зробила комуністична влада з Дніпром? Оці жахливі чотири «К» зруйнували нашу святиню. Перекриваючи річку для будівництва потужного каскаду гідроелектростанцій, утворили Київське, Канівське, Кременчуцьке та Каховське водосховища. Живої річки Дніпро на теренах України залишилося декілька сотень кілометрів, решта – штучні водойми. Затопленими виявилися сотні населених пунктів і вивезено з нажитих місць тисячі людей. А скільки кладовищ поховала вода, скільки мальовничих та історичних місць та артефактів знищено? Зрозуміло, що потрібна була електроенергія для економіки. Невже не знайшли альтернативу? Про майбутнє ніхто не думав і, гадаю, це було зроблено зумисне. Потім почали будувати потужні теплові електростанції, які працювали на вугіллі, і які і досі засмічують навколишнє середовище, викидаючи неймовірну кількість шкідливих речовин в повітря. І, насамкінець, збудували за Радянського Союзу п’ять атомних електростанцій на території України. Всі спеціалісти стверджували, що вони абсолютно безпечні, що в їхніх водосховищах можна купатись і ловити рибу. Але вийшло все навпаки – 26 квітня 1986 року вибухнув один з реакторів Чорнобильської АЕС. Радіоактивні хмари вітер розніс по всій Україні, Білорусії, Західній Росії. Сліди Чорнобиля є по всій Європі і багатьох країнах світу. З часу вибуху минуло 34 роки, а в 30-ти кілометровій зоні і досі чималий рівень радіації. Цей вибух був спланований радянською владою, аби нас, українців, в майбутньому стало менше і щоб ми мали різні хвороби і патології. В чорнобильській зоні за ці роки зафіксований дивовижний феномен – там з’явилася велика кількість різноманітних тварин і птахів, серед яких рідкісні коні Пржевальського, чорні лелеки, рисі, бурі ведмеді та інші. Як ви гадаєте чому? Тому, що в зону зараження не ступала людська нога. Ми «царі природи», насправді не її володарі, а вбивці. Зате на решті території України мисливцями масово знищуються дикі звірі і птахи. Непоправної шкоди фауні завдають браконьєри. А ще в Україні існує нелегальний ринок диких тварин, птахів, плазунів. Достатньо зайти в Інтернет, де можна придбати будь-яку живність. В лісах Карпат єгері нарахували всього 300 ведмедів (по барлогам). Вони занесені до Червоної Книги України. Але це не зупиняє горе-мисливців і крутеликів полювати на них, очевидно, заради розваг. Лише за 2019 рік в гірських масивах Карпат було вбито 9 ведмедів. Такі злочини можуть відбуватися лише в неправовій країні, де закони не працюють. У цілях порятунку звірів і птахів, владі терміново треба заборонити полювання років так на 34. За порушення закону повинна бути сувора кримінальна відповідальність. Теж саме і стосується риболовлі сітками та засобами, що глушать рибу. Щодо лісів, то повинна бути державницька позиція. Потрібне термінове і масове заліснення території нашої країни, широкомасштабна боротьба зі шкідниками дерев, раціональні санітарні рубки. Збір насіння, вирощування сіянців, посадка лісу і догляд за ним повинна фінансувати держава. Передавати ліси в приватні руки небезпечно, бо Україна перетвориться на пустелю. Це моя особиста позиція. Кожному поколінню треба думати про наступні, а тому природу необхідно берегти, бо нащадки нам не пробачать і проклянуть нас. І правильно зроблять.
ПОЇЗДКА В електричці я їду на Рівне І картину я бачу таку: Безліч сосон високих і рівних Мають постать поважну й струнку.
А дуби величаві, розлогі Враз змінили картину мою, А берези, осики, тополі Показали красу всю свою.
Ліс змінився на поле широке, На горбисті, нерівні лани. А ще далі село одиноке, І дорогою люди пішли.
Бачу я електричні опори Металеві, бетонні, міцні. Всіх оглянути оком не в змозі, Їх багато і різні такі.
Ось зупинка, і люди заходять. У салоні і гамір, і сміх. Машиніст в мікрофон щось булькоче, А старенький на лаву приліг.
Хтось розносить газети новенькі, Дядько чіпси комусь продає, Плаче дівчинка зовсім маленька, А глухий книжечки роздає.
Аж ось і кінцева зупинка. Дуже швидко цей час промайнув. У дверях пропускаю дівчѝнку Ту, що плакала, зовсім малу.
© ЙОСИП КАПТОЛА
