Автор: admin

Правила користування бібліотекою

Зображення

Майже кожного дня ми стикаємося з тими чи іншими народними традиціями. А що вже казати про свята! З’явилось багато нових, проте при цьому збереглося й багато давніх традицій. Обов’язково ми їмо кутю й пригощаємо нею своїх рідних і друзів на Різдво. На столі стоять дванадцять страв. А ввечері всі чекають на вертеп і колядування, коли господарям бажають багатства і злагоди. Здається, що такі звичаї ніколи не забудуться. Адже кожного року ми чекаємо на ці свята, і всім подобається святкувати їх так, як це робили протягом багатьох століть.
У відділі обслуговування користувачів смт Оржів Комунального закладу “Публічна бібліотека” Клеванської селищної ради з 12 січня діє книжкова виставка “Обряди, традиції, народні звичаї в Україні”. Література яка представлена на виставці знайомить читачів з культурою, побутом, звичаями українського народу.Багатющий скарб звичаїв нашого народу ми отримали в спадок і мусимо зберегти його та, нічого не втративши, передати нашим дітям, щоб не перервався зв’язок поколінь, щоб зберегти генетичну пам’ять нашого народу. Українські традиції передаються із покоління в покоління і завжди приносять нам радість.Шановні читачі! Запрошуємо Вас відвідати виставку, яка буде діяти з 12 по 19 січня.

ЛІТЕРАТУРНА СТУДІЯ “ПЕРО”
#бібліотечні_пера
Заглянемо в сиву українську давнину. Ми найстаріша нація світу, а, отже, праукраїнці ще задовго до відомого нам хрещення Русі мали свою релігію. Називалась вона Ведичне Православ’я, якому понад 25 тис. років і яке тісно пов’язане з сучасним християнським православ’ям. З покоління в покоління Ведичну віру передавали волхви, а згодом і кобзарі, яких московити знищили у 30-х роках 20-го сторіччя. Коли у ІХ – Х століттях нашої ери на теренах Русі запроваджували християнство, то його основні свята прив’язали до стародавніх Ведичних свят.
Наші пращури колядували. Слово «коляда» утворено від слів «коло» і «да», тобто «коло почалось». Старий час помирає, а народжується новий. Дні зимового сонцестояння 21-24 грудня найменші і найкоротші, а з 25-го грудня день збільшувався. Отже, народжувалося нове Сонце, наставав новий Час. Християни прилаштували день народження Ісуса Христа до днів зимового сонцестояння, оскільки точна дата його народження невідома. Восьмикутна зірка у колядників символізувала 4 сторони світу та 4 великі релігійні свята. Вона символ Сонця, яке дає тепло, світло, вогонь і життя. Зірка – це образ КОЛОобігу – КОЛОвороту – КОЛОдару (зараз кажемо календар). «КАЛЕ» – за мовою санскриту означає «час».
Сьогодні православні християни в росії, Грузії, Сербії, Україні святкують Різдво 7-го січня. Чому так? Адже день народжувався, тобто ставав більшим 25-го грудня. Справа в календарях. Папа Римський Григорій ІІІ реформував старий юліанський календар. Його склав Юлій Цезар ще до нашої ери і саме за ним ми йдемо з різницею у 13 днів. Насправді весь цивілізований світ живе за григоріанським календарем. Свідченням того є святкування Нового року 1-го січня усією світовою спільнотою.
Московити та їх церква весь час мріяли про Третій Рим (бути вищими за Вселенський Патріархат, який є першим серед рівних). Їй була вигідна така різниця в часі, щоб якось вирізнятися від інших. На сьогодні більшість православних християн у світі ідуть за григоріанським календарем, зокрема, поляки, словаки, чехи, греки та ін.
Все, що описане вище, спонукає повернутися до наших історичних витоків, а саме розпочати зимові релігійні свята 25 грудня. Так вчиняли українці протягом багатьох тисяч років. Ой, і зналися ж вони на астрономії!
Головне у переносі Різдва на 25 грудня – відійти від московії. Для цього треба релігійно-політична воля та велика обережність, аби не допустити розколу (чи чогось іншого) у православному світі, який і так не монолітний. Серед мирян УГКЦ (Української Греко-католицької Церкви) та ПЦУ (Православної Церкви України) служителі церков мають провести широку просвітницьку роботу. Запам’ятайте: як скаже священик, так вчинять миряни.
©Краянин

11 січня 2022 року у відділі обслуговування користувачів смт Оржів Комунального закладу “Публічна бібліотека” Клеванської селищної ради пройшов майстер-клас з виготовлення сніжинок з паперу. Діти весело і цікаво провели час.

Після зустрічі Нового року, з давніх часів до нас дійшов обряд колядування. В більшості регіонів нашої країни традиційно колядують на Різдво, 7 січня. Отож, до Вашої уваги чудова колядка у виконанні зразкового дитячого вокального ансамблю “Країна Мрій” та їх керівника Іванни Сапожник

Зимові свята дуже красиві і радісні, які з нетерпінням чекають і дорослі і діти. Зразковий дитячий вокальний ансамбль “Країна Мрій” та їх керівник Іванна Сапожник

Дякуємо директору Євгенії Фалко, учням та педагогічному колективу КЗ “Клеванська спеціальна школа №1 І-ІІІ ступенів” Рівненської обласної ради за чудове привітання з Новим роком та прекрасний подарунок!!)))

Згідно розпорядження голови Клеванської селищної ради від 3 грудня 2021 року №283 «Про проведення громадських обговорень щодо присвоєння імені Віктора Парфенюка Комунальному закладу «Публічна бібліотека» Клеванської селищної ради», яке проводилося з 6 по 25 грудня 2021 року в онлайн-форматі. Повідомляємо результати обговорення:
ТАК – 45,7%
НІ – 50,6%
Я НЕ З КЛЕВАНЬКОЇ ТГ – 2,4%
ВАЖКО ВІДПОВІСТИ – 1, 3%.
Загалом до громадського обговорення долучилася 81 людина. Нагадуємо, дане обговорення ініційоване Рівненською обласною організацією «Національна спілка журналістів України» та ініціативною групою жителів Клеванської громади.

У відділі обслуговування користувачів с. Жобрин Комунального закладу “Публічна бібліотека” Клеванської селищної ради проведено майстер-клас розпису картини за номерами “Янголятко”. Хтось робив це вперше, а хтось проявив себе як майстер з досвідом. Саме такий вигляд творчості дає повірити кожному,що ти – художник, і головне – це спосіб повірити в себе та розвиватися далі. Системний підхід, такий як: уміння бути в команді, допомога, рівність і гостинність дає змогу діткам розвинути дуже хороші навички. Мистецтво – це не лише вміння та техніка. Мистецтво – це ще уміння естетично відчувати, мати емоційну чутливість та непереборну жагу пізнавати нове і дедалі складніше в цій сфері. Нехай діткам щастить в цьому завжди і тільки тоді мистецтво буде жити вічно! Валентина Сіліпіна, провідний бібліотекар відділу обслуговування користувачів с. Жобрин Комунального закладу “Публічна бібліотека” Клеванської селищної ради