Автор: admin

Захід проводитиметься з дотриманням карантинних умов!

Вітання селищного голови Галини Йосипівни Кидун до Всеукраїнського дня бібліотек. З нагоди професійного свята працівники Публічної бібліотеки Клеванської селищної ради відвідали кавову столицю України – місто Львів.

Грушевський Михайло Сергійович народився 29 вересня 1866р. Холм, Холмський повіт, Люблінська губернія, Королівство Польське (1815-1915) Російська імперія. Відомий як політик, історик, письменник, викладач університету.

Справжніми взірцями для Михайла стали його батьки, оскільки їхня любов та відданість Україні виховали в ньому найкращі духовні цінності. А саме тепле прив’язання до всього українського – мови, пісні, традиції, відчуття єдності та бажання змінювати усталені норми на нові.

У липні 1886 року Грушевський написав письмове звернення до ректора Київського університету Св. Володимира з проханням зарахувати його на історичне відділення історико-філологічного факультету.

Роки навчання Грушевський згадував з певним розчаруванням, то був час занепаду українського університету. Російська влада нещодавно провела університетську реформу аби не допустити “вільних” думок у студентів.

В університеті Михайло Грушевський працював під керівництвом Володимира Антоновича. За його керівництва Грушевський написав декілька історичних есе, зокрема, статтю “Южно-русские господарские замки в половине 16 века” (1887), що була опублікована різними газетами і журналами.

На третьому курсі Грушевський написав наукову роботу “История Киевской земли от смерти Ярослава до конца XIV века”, яку 1891 року було відзначено золотою медаллю.

Під час студентства Грушевський їздив у наукові подорожі до Москви та Варшави, аби працювати у місцевих архівах. У травні 1894 захистив магістерську дисертацію ” Барское староство. Исторические очерки”.

Володимир Антонович ввів Михайла Сергійовича до українського руху. Це була таємна організація, що згуртувала довкола себе справжніх патріотів України. Володимир Антонович зробив дуже багато для Михайла – він з першого курсу бачив у ньому великий науковий потенціал. От і в 1894 році Антонович призначив Грушевському посаду ординарного професора кафедри Всесвітньої історії Східної Європи Львівського університету. Це була окрема кафедра, де вивчалася історія України.

Грушевський будучи викладачем очолив історико-філософську секцію Наукового товариства імені Шевченка, створив і очолив Археографічну комісію НТШ (1896-1913). Суть НТШ полягала у студентах, які розкручували українську культуру не в поверхневій загальнодоступній інформації, а в глибокому вивченні української традиції, мови, історії. Основний іструмент : архіви, бібліотеки, музеї.

Протягом 1897-1898 років Грушевський написав 1-й том фундаментальної праці – “Історія України – Руси”. Ця робота була надрукована у Львові, але Російська імперія не дозволила творчий доробок поширювати у світ, оскільки він ніс проти російські настрої. Саме такий тиск підштовхнув Михайла піти в політику. У 1899 році він разом з Іваном Франком увійшов до Української національно-демократичної партії. Михайло Грушевський цитує: “Я сам прийшов до політики через історію, і сей шлях вважаю нормальним. Тільки він мусить бути проведений відповідно ШИРОКО”.

Російська влада була вороже налаштована до вченого. Його заарештували за звинуваченням у австрофільстві, шпигунстві та причетності до створення Легіону Українських січових стрільців. Утримували його у Лук’янівській в’язниці до 18 лютого 1915р. за цей час його допитували не менше 16 разів. Йому вдалося визволитись завдяки Петроградській академії наук, дозволено було переїхати до м. Казані та займатися науковою роботою, але із забороною викладацької діяльності.

У вересні 1916 року переїхав до Москви, де розпочав активну громадсько-політичну діяльність. Відновив роботу Московської філії Товариства українських поступовців, брав участь у роботі видавництва ” Украинская жизнь”. З наведеного бачимо, що Михайло Сергійович не боявся “гратися з вогнем”. Прагнув об’єднати опозиційні українські сили. Продовжував наукову роботу, працював в архіві МЗС Росії над матеріалами до 8-го тому ” Історія України – Руси”. Волю йому принесла Лютнева революція у Петрограді.

Найголовнішим здобутком в кар’єрі Михайла Грушевського стала Центральна Рада. Він став головою! Завдяки йому були створені перші українські школи, політичні товариства. Завдяки Грушевському на засіданні Малої Ради в Корестені гербом УНР був затверджений Тризуб.

23 березня 1913 року Грушевського було повторно заарештовано як “керівника Українського Національного центру”, вигаданого чекістами. Коли він відмовився визнавати свідчення, то залишалося їх лише ” вибити” слідчі погрожували ув’язненням його доньки Катерини. Однак з часом справу закрили по причині захворювання карбункул, яке виявили у Михайла. Його прооперували, але помер він в скорому часі від сепсису (зараження крові). Поховали його на Байковому кладовищі Києва.

Саме бажання відкривати, удосконалювати, широко та глибинно досліджувати український код нації – зробило його таким популярним. Хоч він і не став “коронованим королем України” , проте його ім’я буде звучати вічно з вуст українців. Допоки жива наша культура і українське слово…

До Дня народження українського історика, науковця, публіциста, громадського та політичного діяча, одного із лідерів українського національного руху, голови Центральної Ради (1917 – 1918 рр.), автора понад 2000 наукових праць Михайла Сергійовича Грушевського, у відділі обслуговування користувачів смт Оржів Публічної бібліотеки Клеванської селищної ради оформлено книжкову виставку “155 років від Дня народження українського історика і громадського діяча Михайла Грушевського”.

Нещодавно в читальній залі відділу обслуговування користувачів Публічної бібліотеки Клеванської селищної ради відбулася презентація на тему «Сучасна українська література». Захід було проведено спільно з Вікторією Середою, вчителем української мови і літератури Клеванського ліцею №2, та учнями 10-го «Б» класу.
Сучасна українська література — українська література останніх десятиліть, створена сучасними письменниками. У науковій літературі точно не зазначено, від якого моменту українську літературу слід вважати сучасною. Утім, під поняттям сучасна українська література найчастіше розуміють сукупність художніх творів, написаних від часу здобуття Україною незалежності в 1991 році й дотепер.
Під час презентації пані Вікторія познайомила дітей з важливістю роботи бібліотеки, а також про те наскільки важливо читати та де можна отримати бажані книги для освіти, самоосвіти й дозвілля. Разом з тим поділилася літературними вподобаннями-порадами зі своїми учнями. В ході заходу дітям було запропоновано участь в новому челенджі, який триватиме до Дня української писемності та мови (9 листопада). Умовами челенджу стало обов’язкове прочитання книги українського сучасного автора та написання відгуку на прочитану книгу. Кращі відгуки будуть відзначені нагородами.
Ірина Громик, директор Публічної бібліотеки Клеванської селищної ради, познайомила учнів з плеядою сучасних українських письменників, які нині творять різножанрові шедеври літератури. Цими творами зачитуються українці та за їх сценаріями нині знімають українське сучасне кіно. Також директор запропонувала учням послухати написаний нею відгук на прочитану книгу, для того, аби допомогти дітям брати участь в челенджі та навчити писати відгуки самостійно.
Дуже зацікавила учнів творчість Сергія Гридіна, Любко Дереша, Макса Кідрука, Артема Чеха, Володимира Даниленка, Анни Багряної, Ірини Мацко, Дари Корній, Люко Дашвар, Ірини Цілик та інших.
Приємною новиною дня для гостей заходу став безкоштовний запис до бібліотеки. Кожна дитина змогла обрати собі книги до душі та з гарним настроєм повернутися додому й продовжувати самостійно відкривати для себе світ українських літературних сучасників.
#українська_сучасна_література #укрсучліт #бібліотека_дітям #читаємо_українське

Як би поводилася жінка, якби закохалася? Мабуть це звучить банально, та ми всі помічаємо щирість почуттів, що читаються на щасливому обличчі, коли поруч легкою ходою біжить юнка на побачення (їй 17); коли твоя подруга, отримуючи повідомлення, мрійливо усміхається, а її очі горять вогниками закоханості (їй 25 і згодом вона виходить заміж); коли жінка йде в супроводі свого чоловіка, довірливо тулячи голову до його мужнього плеча, а він ніжно тримає її за руку (їй 38 і вони разом щасливі повертаються додому зі святкової вечері).
Але що б ви сказали, якби побачили надзвичайно вродливу жінку, яка свідомо закохує в себе чоловіків? Натомість, вона не має в душі ні краплини почуттів. Перед нею схиляють голови успішні, сильні та небезпечні представники чоловічої статі. Падають перед нею, як пішки на шахівниці. Вони бездумно закохуються і заради її кохання готові на власне самознищення.
В очах цієї рокової жінки ви не знайдете справжнього блиску кохання та жаринок щастя, які палахкотять у райдужках її хвилюючих очей. Її очі з надзвичайно проникливим поглядом залишаються незворушними. А на обличчі щораз нова й все прекрасніша маска. Для неї ці чоловіки лиш ресурс, який вона використовує для задоволення та розваги свого цинічного характеру.
Жінка настільки захопилася пошуком ідеалу свого чоловіка, що незчулася як опинилася у вирі власного абсурду. Нікого крім себе самої вона кохати не здатна. А може це вже їй і не потрібно, бо вона має все! Красу, розум, владу, успіх, які спотворюють її ще більше. Тобто роблять іще загадковішою і незабутньою. Та от парадокс: вона не заволоділа усім чого хотіла. Бо не має ключів, якими б змогла відімкнути двері аби вирватися зі свого хворого небезпечного нарцисичного світу.

Про жінку фатум і її жадібне полювання на чоловіків ви зможете прочитати в новому романі відомого українського письменника Володимира Даниленка «Маски Діани Стогодюк». Книга нещодавно вийшла друком у видавничому центрі «Академія» і незабаром з’явиться на полицях нашої книгозбірні.Обіцяю! Це буде захоплююче! До мурашок!

Ірина Громик, директор Публічної бібліотеки Клеванської селищної ради

«Дюна» – науково-фантастичний роман американського письменника Френка Герберта 1965 року. Він першим із науково-фантастичних творів отримав премію «Неб’юла», запроваджену в 1965. Завдяки #Український_інститут_книги, у фонді Публічної бібліотеки є цей надзвичайний твір, від якого Ви не зможете відірватися) 16 вересня відбулася прем’єра фільму “Дюна” у кінотеатрах. Таким чином глядачі з України побачили картину одними з перших у світі.

#РОУНБ #Бібліотека_на_Лебединці
22 вересня 2021 р. о 10 год. відбудеться відеоконференція із циклу «Твоє право» на тему «Загальні підстави для призначення пенсії». Дивитися можна в прямій трансляції на каналі Рівненська обласна універсальна наукова бібліотека на You Tube: https://www.youtube.com/user/libr1rv
Спікер – Ілона Куль, адвокат, що співпрацює з Рівненським місцевим центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги.

Щиро дякуємо колегам з Рівненської обласної універсальної наукової бібліотеки за запрошення для участі в онлайн-зустрічі з трендовим українським видавництвом “Vivat”.
Спікер Надія Кузінська, менеджерка по роботі з бюджетними організаціями видавництва розповіла про співпрацю “Vivat” з публічними бібліотеками, світові бестселери українською для сучасного читача, промоцію українських авторів, книги та читання літератури для дітей та підлітків, програми лояльності для публічних бібліотек.
Ми почули багато нових імен та назв книг. Частково книги видавництва є у нашій книгозбірні, але надзвичайно хочеться щоб усі відділи бібліотеки потішали своїх користувачів новинками від “Vivat”. Сподіваємося на плідну співпрацю в майбутньому.
#Бібліотека_на_Лебединці #РОУНБ #Видавництво_Vivat

Сьогодні до відділу обслуговування користувачів смт Оржів Публічної бібліотеки Клеванської селищної ради завітали наші маленькі читачики, вони з цікавістю переглядали книги і розмалювали розмальовки. #бібліотека_дітям