Книга – це завжди гарний подарунок!! Дякуємо користувачам!

Книга – це завжди гарний подарунок!! Дякуємо користувачам!

Ваша авторська казочка може стати частиною віртуального, у відкритому доступі видання «Альманах дитячих казок».
Рівненська обласна бібліотека для дітей запрошує юних книголюбів нашого краю написати короткі казочки, вірші чи оповідання з власними картинками-розмальовками та принести до своєї найближчої бібліотеки.
Для надсилання роботи на розгляд до внесення в електронну книгу дитячих казок пропонуємо спиратись на таку інструкцію:
– написати власну коротку добру казку,
– намалювати у довільній техніці ілюстрацію чи розмальовку,
– текст разом з малюнком розмістити у форматі А4 (1 сторінка).

Книги , про які не доводиться багато говорити та розповідати. Неймовірні пригоди Гаррі Поттера вже давно зайняли почесне місце у серцях людей! Вона для всіх вікових категорій та немає жодних обмежень. Що книга, що фільм – геніальні витвори мистецтва. Прочитавши першу книгу ти точно на ній не спинишся і вже біжиш у бібліотеку за наступною частиною.
День народження Гаррі Поттера 31 липня 1980 року, який разом з автором Джоан Роулінг святкують найвідданіші поттеромани.
Захоплення Гаррі Поттером стало такою лихоманкою, що ринок дорослих читачів був величезним. Але вони соромились з’являтись на людях з дитячою книжкою. Тому у 1998 році з’явилось перше «доросле» видання. Все те саме, просто з більш похмурими обкладинками.
Книги про школу чарівників показали, що навчання в пансіонах та школах-інтернатах – це весело. Такі навчальні заклади у Великій Британії десятиліттями недобирали учнів, однак вже після перших книжок попит на навчання у них суттєво зріс. Це назвали «ефектом Гаррі Поттера». Були навіть наміри створити більше пансіонатів, щоби впоратись із попитом.
Хоча Роулінг і закінчила серію книг, своїх героїв вона в спокої не залишила. Окрім вистави «Гаррі Поттер та Прокляте дитя» і 18 тисяч слів додаткового контенту на оригінальному сайті Pottermore, письменниця випустила «Квідич крізь віки», «Фантастичні звірі та як їх шукати», а також «Казки барда Бідла».
Запрошуємо у бібліотеку, де Ви зможете взяти книгу про Гаррі Поттера та поринути у світ магії.

Це ніжне дзвінке ім’я належить до найвеличніших імен нашого народу. Псевдонім Лариси Петрівни Косач твердо і назавжди зафіксований у пам’яті кожного українця. Гордий дзвін її імені в серцях мільйонів людей породжує не тільки спогад про «Лісову пісню» або «Досвітні огні», але і палку любов до великої поетеси і гордість за свій народ, що спорудив її. Можна з певністю сказати: такої цільної натури, тонкої і чистої душі, як у Лесі Українки, не часто можна зустріти серед відомих письменників.
Чому серед славних імен нашої історії Україна найбільше шанує Шевченка, Франка і Лесю Українку? А тому, що вони завжди живі, завжди промовляють до нас, і на їхній голос озивається наша душа. Бо живуть у нашому серці, як власний голос нашого сумління, і нашого світогляду. Вони житимуть доти, доки живе народ, який їх породив, бо саме вони є кращими виразниками його прагнень.

Роман “Доця” української письменниці Тамари Горіха-Зерня розповідає про події в Донецьку 2014 року. Біль, втрату та силу жити далі.
“…У будинку не знайшлося лопати, тому я нарізала землю ножем і виймала відром. Це тривало довго, до пізньої ночі. В одну могилу я поклала наших, а потім відійшла на інший куток городу і викопала яму для тих трьох. Я зібрала у домі всі рештки, які знайшла, фаланги пальців, уламки кісток, волосся, – все, що було. Але перед тим я обшукала їхні кишені та спалила документи. Яма вийшла не дуже глибокою, не більше як метр глибиною, і мені довелося утрамбувати їх ногами, щоб помістилися. Я засипала землю і притоптала, щоб і горбочка не лишилося.
А потім повернулася до своїх. Я не хотіла їх просто так закопувати, без жодного слова, це неправильно. Тож набрала в колодязі води і вмилася над могилою, змила руки. Прочитала молитву замість священника і освятила землю. Там немає ні хреста, ні знаку, але я пам’ятаю, де вони лежать, і колись покажу дитині…”
Уривок з роману “Доця” Тамари Горіха-Зерня.

Найважчий! Найдовший! Найстрашніший! Але це рік нашої незламності!
Ми сильні! Ми діти своєї землі! Ми УКРАЇНЦІ!
Наша віра міцна, бо ми віримо в Бога та ЗСУ!
Нашу надію окрилює саме ця віра та підносить її високо над усім світом та сповіщає народам:«Ми бажаємо жити у вільній незалежній Україні! Нашій Україні! І НІКОЛИ НЕ ВІДДАМО ЇЇ! НІКОМУ!»
Ми любимо її до смерті, бо вона найцінніша за будь-які скарби.
У відділі обслуговування користувачів КЗ “Публічна бібліотека” діє постійна виставка, у якій представлені книги, що висвітлюють події війни росії проти України.

Актуальність – завжди притаманна творчості Віри Мельникової Vera G Melnikova – рівненської письменниці, колишньої жительки нашої громади. Авторка читає оповідання “Італійський гамбіт”
Читаючи книги Віри Мельникової Vera G Melnikova , можна відчути високий професіоналізм та оцінити красу художніх описів українською мовою. Її книги торкаються серця та душі своєю чуттєвістю, романтичністю та темами, у яких підіймаються реалії сьогодення.

#бібліотека_дітям
Днями до відділу обслуговування користувачів с. Жобрин КЗ “Публічна бібліотека” завітали маленькі вихованці місцевого дитячого садочка, які незабаром стануть її читачами.
Діток радісно та доброзичливо зустріла провідний бібліотекар Валентина Сіліпіна , і провела екскурсію по книгозбірні.
Вихованці з захопленням розглядали книжкові виставки, були в захваті від яскравих сучасних дитячих книжок. Про це свідчили їхні щирі усмішки та радісні оченята.
Бібліотекар розповіла дітям про історію виникнення бібліотеки, ознайомила з правилами поведінки у закладі та правилами користування книгами. Мета дорослих: ще з дошкільного віку виховувати у дітей любов до книги, читання та бережливого ставлення до неї.
Покидаючи бібліотеку, малята були дуже задоволені і пообіцяли обов’язково прийти знову!
За проханням батьків дітей фото для допису взято з мережі Інтернет.

21 лютого – Міжнародний день рідної мови. З метою виховання почуття патріотизму, любові до рідної мови в відділі обслуговування користувачів смт Клевань КЗ “Публічна бібліотека” Клеванської селищної ради підготували мовознавчу годину “Мова – як показник нашої культури”. Провели захід в бібліотеці Клеванського ліцею 1 з учнями 5 класу. Провідний бібліотекар Наталія Жиденко ознайомила присутніх з історією запровадження Міжнародного дня рідної мови. Учні читали вірші та переглянули книжкову виставку “Рідна мова моя пелюсткова, ти у серці народу живеш”.



