Автор: admin

Людство сягнуло високих вершин цивілізації, але, гадаю, це ще не межа. Очевидними успіхами можуть пишатися лише передові країни. Що решта держав? Якісь біжать та не наздоганяють, інші тупцюють на місці. А де Україна? Звичайно, в останніх ешелонах. Не подумайте, що у нас відсутні або слабкі національний інтелект, сучасні засоби комунікації чи новітні технології. Ні. Насправді багато чого закладено в менталітеті українців та їх психології. Наведу деякі приклади.
За природою ми землероби. Тому після завершення основної роботи мерщій їдемо на дачу або орендований шматок землі, щоб щось посіяти чи посадити. Так роблять тільки українці. В театр чи на стадіон обов’язково прийдемо або перед самим початком, або запізнимось і щоб потрапити на своє місце заважаємо глядачам, що уже сидять.
Ми дуже любимо черги. Це від радянщини. Але ж не зараз, в період пандемії, бо треба дотримуватись соціальної дистанції. Та ні – закони черги беруть верх. Тулимося один до одного в магазинах, аптеках, банках і, що найбільш небезпечно, в лікарнях та до вакцинації. Це ж так просто налаштувати чергу в лінію або в шаховому порядку з дотримання відстані у три метри. Ми цього не хочемо!!! Нам подавай поліцейського або якогось велетня-горлопана, щоб навести порядок. Вже мовчу про маски під час карантину, які захищають, але нам це не потрібно!
Я дуже поважаю представників малого та середнього бізнесу, бо вони основа економіки нашої держави. Правда, є серед них і чимала когорта самовпевнених та крутих власників, які не чують землі під ногами, витають у хмарах і у них знайомі митники, податківці, поліцейські… А чому б це? Самі здогадайтесь! Слухати сучасне виконання українських пісень здебільшого без болю в тілі неможливо! Начебто чуєш рідну мову, а виконавці слова заковтують, обривають, стогнуть, під ніс бубонять. Ще дуже багато голих ніг та інших частин тіла і суцільного макіяжу. А де пісня! Ганьба! Що трапилось?Чомусь «Червона рута» колись і зараз співається чітко, виразно та вона досі популярна.
Сьогодні люди масово сидять в своїх ґаджетах. Якщо знаходять та читають корисну інформацію, то це плюс. Але ж чимало в Інтернеті маячні, забавок, дурні, які не дають людині розвиватись розумово, не поповнюють запаси ерудиції та інтелекту. Я не здивуюся, якщо деякі користувачі не знають сім помножити на вісім. Відповідь у них проста – в телефоні все є. Хто і коли прочитав останню книгу?
Наболілих питань чимало. Чому на дорогах гинуть тисячі людей, більше ніж на війні? Навіщо влада переслідує опозицію? Чому дідусі і бабусі опікуються онуками, в той час як батьки сидять в кафе? Коли в країні зупиниться хаос? Чому суспільство не може вибрати нормальну владу? Хто винен у 100 тис. смертей від Covidу? Яким чином українська мова стала незахищеною, засміченою суржиком і над нею насміхаються колаборанти? Чому прогресивні патріотичні сили не об’єднуються заради збереження України? Коли український народ стане політично грамотним? Де той Гетьман, що зробить Україну багатою та квітучою? Та ще безліч інших запитань – Навіщо? Яким чином? Невже? Як? Чому?
© Краянин
#Краянин #літературна_студія_перо #бібліотечні_пера

Чого прагнуть батьки найбільше? Навчити свою дитину жити в цьому світі та бути щасливою:
– любити себе та цінувати життя,
– берегти та розвивати здоров’я,
– знайти улюблену справу,
– жити в достатку й бути вдячним,
– дружити та створювати міцні стосунки.
Книга «Бути собою: 10 гаджетів для щастя» — відомої української психологині Олени Тараріної – це знання, які захищають. Вона допоможе підліткам отримати детальну карту вирішення багатьох проблемних ситуацій, подивитися на себе зі сторони та зробити правильні вчинки. Також книгогаджет стане у нагоді батькам, які хочуть краще зрозуміти свою дитину та вчасно її підтримати.
#УІК #книга_в_бібліотеці_завдяки_уік

Не викидайте книги! Даруйте їх! Подарувавши бібліотеці книги, ти не тільки даєш їй нове життя, але й робиш великий подарунок тим, хто їх потребує. Найкращий читач і відвідувач бібліотеки – Даринка Іващук, яка не перший раз дарує книги для бібліотеки. І ти, любий друже, не лишайся байдужим. Не викинь книгу на смітник, а віддай її в бібліотеку. Дорогі учні, шановні дорослі! Бібліотека чекає від вас цікавих книжок та журналів, якими будуть користуватися інші читачі!

01 лютого 2022 року Рівненська обласна універсальна наукова бібліотека провела вебінар “Ефективний менеджмент: кадри” для керівників бібліотек територіальних громад. У вебінарі йшлося про мотивацію персоналу, посадові інструкції працівників, законодавчо правильне заповненнятрудових книжок та необхідність проведення атестації. Були розглянуті нестандартні ситуації щодо невиплати надбавокдо заробітної плати бібліотекарям, відмови працівників від виконання функціональних обвязків, допущення помилок при прийнятті на роботу в ТГ, а також можливості їх виправлення.

Сьогодні , 27 січня, у світі відзначається Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту. Цій пам’ятній даті присвячена книжкова виставка “Спадщина виживання”, оформлена у відділі обслуговування користувачів смт Оржів КЗ “Публічна бібліотека” Клеванської селищної ради.
Генеральна асамблея ООН прийняла 1 листопада 2005 року Резолюцію
N* 60/7, у якій говориться, що “Голокост, який привів до знищення однієї третини євреїв і незліченної кількості представників інших національностей, буде завжди слугувати всім людям пересторогою про небезпеки, які приховують у собі ненависть, фанатизм, расизм та упередження…” Саме цей документ оголосив Днем пам’яті жертв Голокосту 27 січня.

27 січня у світі відзначається Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту.Ми для Вас зробили підбірку книг присвячену цій темі, кожна з яких є в нашій книгозбірні.
1. Зузак М. “Крадійка книжок”
Одна з небагатьок книг від прочитання якої перехоплює дух. Непроста історія маленької дічинки Лізель. Автор розповідає про маленьку крадійку книжок на фоні великих історичних подій – коли до влади в Німеччині прийшли фашисти. Також про її маму та братика, якого забрала Смерть. Особливо цікаво читати про те, наскільки різними були настрої людей щодо тогочасної влади та про її ставлення до євреїв. Життя Лізель було сповнене випробувань, розчарувань, болі, та єдине, що рятувало – книжки…
2. Бойн Д. “Хлопчик у смугастій піжамі”
Головний герой роману – маленький німець Бруно. Його життя кардинально змінюється, коли батько стає комендантом концентраційного табору. На новому місці Бруно знайомиться з маленьким в’язнем – євреєм на ім’я Шмуль. Тоді і починається ця історія… У романі автор порушує найбільші проблеми ХХ століття: нацизму, антисемітизму рівності та людських прав.
3. Пахомова Т. “Я, ти і наш мальований і немальований Бог”
Ця книга про євреїв під час Другої світової війни. Автор обрала одну родину, на прикладі якої показала, які поневіряння зазнав весь народ. Коли у багатонаціональний Львівський Вавилон прийшла нацистська чума, сім’я дорожнього майстра допомагає вижити одній єврейській родині. 90 довгих днів Степан з дружиною Марією ховали їх у підвалі від сусідів і поліцаїв. Хатка на краю села, між кладовищем і церквою, стане хитким містком між життям і смертю для двох родин, що молитимуть у єдиного милосердного Бога про порятунок.
4. Моріс Г. “Татуювальник Аушвіцу”
Книгу написано на основі реальних подій. У 1942 році у концентраційному таборі “Аушвіц” зустріли одне одного Лалі Соколов та Гіта Фурман. Їхню історію кохання записала Гізер Морріс зі слів самого Лалі, з яким авторка випадково познайомилася 2003 року. Ця зустріч змінила долі обох. Відчуваючи до Гізер довіру, літній чоловік наважився розповісти їй найпотаємніші подробиці свого життя під час Голокосту.
5. Франк А. “Щоденник Анни Франк”
Свій щоденник єврейська дівчинка вела з 12 червня 1942 по 1 серпня 1944 року в період нацистської окупації Нідерландів. Останній запис у щоденнику датований 1 серпня 1944 року, через три дні гестапо заарештувало всіх, хто ховався в притулку. Анна Франк померла в концтаборі Берген-Бельзен. Протягом двох років в підпіллі дівчинка писала у своєму щоденику про події в їхньому “Притулку”, а також про власні почуття і думки. Анна мріяла стати відомою журналісткою або письменницею. Її батько, єдиний хто пережив нацистський терор, посприяв публікації її щоденника в липні 1947 року.
6. Франкл В. “Людина в пошуках справжнього сенсу. Психолог у концтаборі”
Віктор Франкл – всесвітньо відомий психіатр, психотерапевт, філософ. У 1942 році він потрапив до концтабору де на нього чекали лише голод, приниження, хвороби, постійна загроза життю. Аналізуючи поведінку свою та інших в’язнів, Франкл віднайшов стратегії, що утримують людину над прірвою, захищають розум від божевілля та надають сенс життю.Свій жахливий досвід виживання він описав у книжці, яка допомогла мільйонам людей віднайти себе та змінити життя.Автор доводить, що тільки но людина знаходить сенс свого існування, вона отримує сили, щоб здолати будь-які випробування.
7. Генрікс Я. “Lemberg – Lwov – Львів. Фатальне місто”
Жодне місто в Європі не відображає трагедію ХХ сторіччя глибше, ніж місто Лемберг, Львув а нині – Львів. Завдяки географічному положенню та етнічному складу воно зазнало майже всі ті фатальні потрясіння, що ми їх нині вважаємо основними моментами історії минулого сторіччя. Читаючи книгу можна переконатися, що у Львові багато таємниць.

27 січня – Міжнародний день пам‘яті жертв ГОЛОКОСТУ.

Виставка – пам‘ять.

Голокост в Україні – систематичне винищення євреїв на українських територіях, окупованих нацистською Німеччиною в 1941-1944 рр.

Взагалі питання порятунку євреїв в Україні від Голокосту до цих пір туманне і не чітке. У післявоєнний період були проблеми з документацією, а також тодішня радянська влада нехтувала цим питанням. Ці наслідки призвели до того, що встановлення фактів припало на сьогоднішній день, коли значна кількість євреїв померла. Важливі свідчення встановити було практично не можливо, вони лишалися не підтвердженими, або взагалі нікому не відомими. Звідси ми і отримуємо той випадок, що в Україні мало людей знають про цю тему.

В самому же Ізраїлі створена ціла база з дослідження та меморіальний комплекс присвячений Голокосту, називається «Яд – Вашем». Там є як список жертв Голокосту, так і список врятованих від них осіб. Останніх же прийнято називати «Праведниками народів світу».

Всі імена праведників народів світу, можна знайти на офіційному сайті Яд – Вашем ( http:/www.yadvashem.org ).

На сьогодні, Голокост – це уособлення людських стражданнь і абсолютного зла, універсальний символ трагічної події для всього людства. Голокост, що призвів до винищення однієї третини євреїв і незліченних жертв з числа представників інших меншин, буде завжди служити всім народам застереженням про небезпеки, що таять у собі ненависть, фанатизм, расизм і упередженість.

Джерело:http:/www.yadvashem.org
Інформацію підготувала:
Валентина Сіліпіна,
провідний бібліотекар відділу обслуговування користувачів с. Жобрин
КЗ “Публічна бібліотека” Клеванської селищної ради 

У відділі обслуговуванні дітей КЗ «Публічна бібліотека» Клеванської селищної ради діє акція «Подаруй бібліотеці книгу». Ми вдячні нашій користувачці Свіці Анні Юріївні за подаровані книги для наших читачів.

29 січня Україна вшановує пам’ять героїв битви під Крутами.В жовтні 1917 року до влади в Росії прийшли більшовики. Вони прагнули встановити контроль за Україною. 7 січня 1918 року більшовики оголосили загальний наступ на Україну. В Україні були організовані диверсійні повстання проти Центральної Ради.Найнебезпечніше з них вибухнуло 29 січня 1918 року у Києві, коли російські робітники захопили «Арсенал» на кілька днів скувавши українські війська. На схід від містечка Крути в останній великий бій із силами Муравйова вступили загони Петлюри. Після запеклих боїв українці змушені були відступити.
Проте вже наступного дня на станції Крути їхній наступ зупинили. До українських частин надійшло підкріплення 18-20-річних студентів та добровольців з Ніжина. 29 січня 1918 року на залізничній платформі в Крутах перебувало 520 українських вояків.Українським військам вдалося завдати росіянам значних втрат і стримати наступ. Потім українські бійці відступили. Українські студенти своїм героїзмом зупинили банду Михаїла Муравйова, котра рвалася до Києва, щоб пограбувати столицю, але самі студенти загинули. Згодом героїв поховали на Аскольдовій могилі у Києві.
Бій під Крутами став символом героїзму та самопожертви молодого покоління в боротьбі за незалежність України.9 лютого 1918 року було підписано Брестський мирний договір. Він означав визнання самостійної Української Народної Республіки.У відділі обслуговуванні дітей КЗ «Публічна бібліотека» Клеванської селищної ради оформлено книжкову виставку та проведено годину спілкування «Подвиг українських юнаків під Крутами».
Любов Коротчук, провідний бібліотекар відділу обслуговування дітей

24 січня 2022 року директор Комунального закладу “Публічна бібліотека” Клеванскої селищної ради Ірина Громик долучилася до роботи експертної групи під час проведення акредитаційної експертизи освітньої програми першого (бакалаврського) рівня вищої освіти “Управління інформаційними комунікаціями” за спеціальністю “Інформаційна, бібліотечна та архівна справа” галузі знань “Культура і мистецтво” у Національному університеті водного господарства та природокористування.
Директором було запропоновано розглянути включити до освітньої програми набуття студентами наступних компетентностей:
– уміння працювати із запитами громадян через соціальні мережі;
– знати особливості грантової та проєктної роботи;
– готовими проводити туристичні заходи, знати історичні, ментальні особливості різних регіонів;
– уміння працювати на порталі ДІЯ;
– володіти навиками працювати з програмним забезпеченням бібліотечних та архівних установ.