ЛІТЕРАТУРНА СТУДІЯ “ПЕРО”

#бібліотечні_пера
#Йосип_Каптола
Сьогоднішня стаття від нашого автора Йосипа Каптоли торкається теми комунізації та декомунізації України.Комунізація і декомунізія Постійний і уважний читач, гадаю, звернув увагу на те, що чимало моїх дописів просякнуті українською національною ідеєю, питанням українського державотворення. Мене постійно турбує доля України і я завжди хотів донести нашим громадянам українську позицію. По іншому і бути не може, бо Україна – це наша споконвічна земля і тисячолітня історія, це наші родини і працелюбний народ, мелодійна мова і співучі люди. Інколи, зі знайомими чи друзями, намагався все це розказувати, але з різних причин робив це рідко і не системно. Сьогодні ж завдяки літературній студії «Перо» та керівництву бібліотеки такі намагання стали реальністю. А зараз розглянемо питання, якому понад… 100 років – комунізація. Радянська влада це слово промовляла рідко або зовсім не промовляла, вона лише тихенько, щоденно і методично комунізовувала суспільство. Більшовики радше за все акцентували увагу на індустріалізації, електрифікації, колективізації та іншому. А звідки ж взялися більшовики? Та в 1917 році, коли організували переворот (більшовики назвали цей процес великою жовтневою соціалістичною революцією). А потім поступово знищили опозицію і почали керувати країною одноосібно. За словами їхнього вождя Леніна – це була диктатура пролетаріату. Оцю диктатуру (вона була в ролі генсека і керівної партії) ми відчували на собі протягом 74-х років до 1991 року, коли величезна імперія СРСР розпалася. Це декілька поколінь. Одразу після перевороту більшовики почали будувати «комунізм». Це така система при якій всі рівні, однаково багаті, живуть у дружбі і мирі, земля поділена між селянами порівну, фабрики, заводи, комбінати, банки та інші важливі установи віддані робітникам. Начебто все правильно, але все це виявилося, згодом, звичайним обманом. Слід віддати належне московитам, які століттями шліфували питання пропаганди. Навіть сьогоднішні події на Донбасі і в Криму – це результат методичного і об’ємного впливу на мізки українських громадян. Здавалось би, що він на примітивному рівні, зате дієвий. Наприклад: Україна погана, бідна, а Росія добра і багата; захищаємо російськомовне населення; українці – укри, бандерівці і фашисти, а росіяни – визволителі і захисники; в Україні громадянська війна замість російсько-української війни, міф про розп’ятого хлопчика та багато чого іншого. З чого почали більшовики? Також з пропаганди! Всі населені пункти новоствореної імперії були обвішені, обклеєні, обкладені різними лозунгами на кшталт «Хто був ніким, той стане всім», «Кухарку – в міністри», «Вся влада Радам», «Заводи робітникам, земля селянам», «Мир народам», «Ленін вічно живий», «Працюй так, як заповідав Сталін», «Народ і партія єдині», «Хліб голодним», «Депутат – слуга народу», «Комунізм – це радянська влада плюс електрифікація всієї країни» та інші. Всюди майоріли червоні стяги з серпом та молотом, що означало єдність селян та робітників. В усіх кабінетах чиновників будь-яких рангів і всіляких установ висіли портрети перших керівників партії в різні роки: Леніна, Сталіна, Хрущова, Брежнєва, Андропова, Черненка, Горбачова, а також інших керівників держави таких як Дзержинського, Косіора, Кірова, Молотова, Маленкова, Ворошилова, Фрунзе, Артема та майже всіх тих, хто перебував у партійній верхівці. Ой і мали ж в той час роботу художники та фотографи! На початку володарювання, а потім і постійно, абсолютна більшість потребувала так званих героїв, аби рівнялися на них інші і вчилося підростаюче покоління. Вони видумували самі собі героїв або роздували заслуги звичайних людей до небачених висот. Так на геройському горизонті засвітилися військові командири Щорс, Котовський, Чапаєв, герой-підліток П. Морозов, льотчик Чкалов, шахтар Стаханов, трактористка П. Ангеліна та інші. Засоби масової інформації ставали за комуністичного режиму першими з перших. Пригадую газети і журнали під назвами «Червона зірка», «Комуніст», «Комсомольська правда», «Червоний прапор», «Правда», «Радянське Поділля» тощо. Їх випускали незліченну кількість. Радіо і телебачення говорило і показувало все про партію, уряд, соціалізм, комунізм, про переваги над буржуазною ідеологією, про досягнення економіки та як ми обженемо Америку. Радянські кіностудії штампували неймовірну кількість художніх та документальних фільмів. Вони користувалися шаленою популярністю у населення бо інших, закордонних люди майже не бачили. Це фільми «Комуніст», «Волга – Волга», «Дівчата», «О. Невський», «Броненосець Потьомкін», «Балада про солдата», «Повість про справжню людину», «Доля людини», «Офіцери», «Тихий Дон», «А зорі тут тихі» та ще нескінченну кількість. В галузі освіти та науки також не обходилось без комуністичної пропаганди. Навпаки, її рупорами ставали вчителі, вихователі, викладачі, професура та їх підлеглі. У школах «виховувались» жовтенята, піонери, комсомольці – майбутнє поповнення лав комуністів. В дитячих садочках діти співали комуністичні пісні і декламували вірші про партію, Леніна, Сталіна. Велику роль у пропаганді відігравали піонерські табори, яких утворили величезну кількість. Що стосувалося культури, то жоден фестиваль не обходився без політичних виступів співаків чи артистів, які прославляли партію і Леніна. Художники малювали картини здебільшого на ленінську тематику. В авангарді письменницької пропаганди «успішно діяли» письменники та поети Горький, Бонч- Бруєвич, Островський, Маяковський, Рильський, Тичина та інші. В бібліотеках переважали книги класиків марксизму-ленінізму та твори на комуністичну тематику. А все решта, що називалось буржуазним, залишалось в дефіциті, як то Дюма, Ремарк, Хемінгуей, Оноре де Бальзак та інші. Безліч театрів, музеїв революції пропагували все радянське. Такі українські письменники та поети, як В. Винниченко, Л. Курбас, В. Стус, І. Дніпровський, В. Підмогильний, М.Хвильовий, М. Куліш та багато інших були репресовані, а їх твори заборонені та знищені радянською владою. Під час другої світової війни вояки радянської армії мали рівнятися на Космодем’янську, Котика, 28 панфіловців, льотчиків Гастелло, Покришкіна, рядового Матросова, воєначальників Жукова, Ватутіна, Конєва та інших. Владі потрібні були герої і вони в неї були – реальні, надумані, фіктивні, незаслужені, але були. Стадіони також використовувалися для пропаганди комуністичної ідеології. Радянські спортсмени своїми переможними виступами повинні були демонструвати переваги радянського спорту над так званим буржуазним, і отримували вказівки перемагати за будь-яку ціну. До речі, дівчат-спортсменок змушували вагітніти, потім робили аборт. Після цього у них збільшувалася кількість чоловічих гормонів і дівчата били рекорди на рівні чоловіків. Народивши мільйонну армію героїв, тоталітарний режим від 1917 року до 1991 року, почав називати вулиці, площі, сквери, цілі міста їхніми прізвищами. Практично в кожному населеному пункті височіли пам’ятники Леніну, Сталіну та іншим більшовицьким діячам та «героям». Їхніми іменами називали підводні човни, кораблі, шахти, заводи, фабрики, колгоспи, військові частини та інше і на це ніхто не питав згоди про найменування чи перейменування. Як партія вирішувала, так і робилося. А народ просто спостерігав і мовчав. Щось не пригадую якогось з’їзду, конференції чи зборів, де велась би дискусія щодо єдиної мови в Союзі і яке місто мало ставати столицею. Чому мова російська? А може білоруська, туркменська, казахська? Чому столиця Москва, а не Київ, Таллінн чи Алма-Ата? Висновок очевидний – Росія стояла в центрі імперії, узурпувала владу і ще й досі стоїть. Союз ще є в нас у примарному вигляді і в головах багатьох українців також. Всякі герої, лозунги, заклики, фільми, книги, компартія та інше виявилося пшиком і мильною бульбашкою. Все це описане вище треба декомунізувати і позбутися всього імперського та насадити суспільству наше, українське. Імперія Україну так засмітила, що й одразу не розбереш, яка то країна. Окрім того, степами, лісами, горами, ярами, селами й містами гуляє російська мова і отримуємо другу Росію. Страшно стає якось, бо декомунізувати почали лише декілька років тому. А скільки спротиву!!! Пригадую, як країни Прибалтики та Західна Україна ще на початку незалежності першими провели декомунізацію, а там, де цього не зробили Радянський Союз продовжується. Імперія залишила свої мітки по всій Україні. Їх треба стерти, знищити, ліквідувати в турборежимі. Необхідно також поховати Леніна, як усіх людей. Ось тоді буде кінець імперії (один з варіантів), і Україні буде добре. Але ж ми не кацапи, які знищили українську історію. Пропоную в Києві та інших великих містах України створити музеї під відкритим небом, де будуть представлені пам’ятники різним комуністичним демонам, щоб прийдешні покоління знали і пам’ятали про тоталітарний режим, який знищив десятки мільйонів українців, робив наругу над нашою мовою, культурою. Щодо мови. Директор інституту української мови НАН України П.Ю. Гриценко на виступі у Верховному Суді України сказав про українську мову, що колись за комуністичного режиму проводилась насильницька русифікація. Вона була успішною, бо плоди її пожинаємо і досі. Так і нам сьогодні треба насильницьким методом українізувати державу. Іншого шляху немає. А як з пропагандою в Україні в наш час. Рівень її настільки низький, що відповідає рівню кам’яного віку. Ми, платники податків, справно відправляємо кошти до владних структур, і хотілось би спитати можновладців, на що їх витрачають. Через жахливу ситуацію з пропагандою, ми втратили Крим, частину Донбасу, маємо проблеми на етнічному ґрунті (росіяни на півдні і сході України, угорці в Закарпатті), не займаємося українізацією. Наполеон, Гітлер, більшовики зі Сталіним прийшли до влади завдяки тотальній пропаганді. А що робить Державний комітет інформаційної політики? Українці схаменімось, бо втратимо країну. ©ЙОСИП КАПТОЛА

КНИЖКОВА ПРЕМІЯ “ЕСПРЕСО”

КНИЖКОВА ПРЕМІЯ “ЕСПРЕСО. ВИБІР ЧИТАЧІВ – 2020”#книжкова_премія_еспресоПублічна бібліотека Клеванської селищної ради стала майданчиком для голосування Всеукраїнської книжнової премії «Еспресо. Вибір читачів 2020».Запрошуємо юних читачів нашої бібліотеки прочитати запропоновані книги-фіналісти, заповнити анкети для голосування та отримати на згадку книжкову закладочку.Книги для прочитання чекають на Вас у відділі обслуговування користувачів (вул І. Франка, 17).Не зволікайте та визначте свого переможця у номінації “Література для підлітків”. Книги надзвичайно цікаві та захоплюючі. Термін голосування з 30 вересня по 30 листопада!

КНИЖКОВА ПРЕМІЯ “ЕСПРЕСО.

КНИЖКОВА ПРЕМІЯ “ЕСПРЕСО. ВИБІР ЧИТАЧІВ – 2020”#книжкова_премія_еспресо Публічна бібліотека Клеванської селищної ради стала майданчиком для голосування Всеукраїнської книжнової премії «Еспресо. Вибір читачів 2020».Запрошуємо маленьких читачиків нашої бібліотеки прочитати запропоновані книги-фіналісти, заповнити анкети для голосування та отримати на згадку книжкову закладочку.Книги для прочитання чекають на Вас у відділі обслуговування д

😉

ітей (вул Сагайдачного, 24).Не зволікайте та визначте свого переможця у номінації “Література для дітей”, адже часу у нас лише до 30 листопада!

КНИЖКОВА ПРЕМІЯ “ЕСПРЕСО. ВИБІР ЧИТАЧІВ – 2020”

#книжкова_премія_еспресо
Публічна бібліотека Клеванської селищної ради стала майданчиком для голосування Всеукраїнської книжнової премії «Еспресо. Вибір читачів 2020».Запрошуємо читачів нашої бібліотеки прочитати запропоновані книги-фіналісти, заповнити анкети для голосування та отримати на згадку книжкову закладку.Книги для прочитання чекають на Вас у відділі обслуговування користувачів (вул І. Франка, 17).Визначте свого переможця у номінації “Література для дорослих”!

З Всеукраїнським днем бібліотек

Колектив Публічної бібліотеки Клеванської селищної ради сердечно вітає з Всеукраїнським днем бібліотек всіх, хто причетний до бібліотечної справи. Хай ваші домівки повняться теплом, добром та сміхом. Здоров’я і довголіття вам та вашим родинам. Читайте з нами!

КЛЕВАНЬ ПРИЙМАЄ ТУРИСТІВ

І знову гості! Дякуємо відвідувачам нашої громади за гарячі погляди та цікавість в очах. Захоплення та враження!
#клевань_оржів #інформаційно_туристичний_центр_клевань

Працюємо з туристами

У бібліотекарів так буває! Працюємо і на вихідних! Дякую нашим туристам з Нетішина. З Вами було легко та приємно працювати! Щиро дякую за Вашу увагу та за гаряче зацікавлення нашим містечком!Гадаю воно залишить у Ваших серцях приємні спогади!!! Тапле спасибі моїм колегам, які є координаторами інформаційно-туристичного центру Любові Коротчук та Лілії Тимощук! Нашим методисту Анастасії Погорілій та інженер-програмісту Лілії Осійчук за роботу над світлинами, туристичними брошурами та путівничками!Ви молодці!!!

ЛІТЕРАТУРНА СТУДІЯ “ПЕРО”

#літературна_студія_перо
#бібліотечні_пера
#Йосип_Каптола
#неефективні_безпекові_органи
Сьогоднішня стаття від Йосипа Каптоли надзвичайно зачепила мене.Мабуть кожний з нас прагне миру! І це розумієш саме тоді, коли лютюють баталії у нашій країні; коли хлопці, які воюють на сході України не можуть повернутися додому; коли нуждені, та змучені війнами люди, мріють нарешті спати і не здригатися від вибухів; коли під загрозою війни люди Білорусі, і це загрожує нам новим захопленням з боку Росії; коли це несе загрозу життю населеня всієї планети.Хочеться вірити, що ми таки дочекаємось миру. Що в світі з’явиться організація, яка добиватиметься миру та непорушення прав життя людини, справедливості та гідності!Я молюсь і вірю: МИР стане нашим сьогодні! Р. S. Текстів нашого автора настільки багато, що слід було б вже познайомити його з користувачами нашої книгозбірні! Але все ще попереду!!!Отож, поки ще карантинні умови не дозволяють нам зустрітися наживо, ми продовжуємо працювати та спілкуємося через мережу Інтернет та завдяки телефону.Пропоную увазі читачів гідну прочитання статтю!НЕЕФЕКТИВНІ БЕЗПЕКОВІ ОРГАНИ Відколи існувало людство завжди велись і ведуться досі нескінченні війни. Сильніші перемагали слабших, брали в полон вояків, заманювали їх на свою сторону або катували і вбивали. Знищувались, руйнувались, розграбовувались цілі держави. Під великим питанням стояло життя поневолених націй, заборонялась або знищувалась мова, традиції, культура. Так відбувалось впродовж багатьох тисяч років. Людство почало задумуватись, як завадити цьому відкритому вандалізму і тероризму, як запобігти агресіям, як унеможливити окупації і геноциди, що супроводжувалися масовими порушеннями прав людини. Поштовхом до вирішення цієї проблеми стала І-а світова (далеко не перша) війна в 1914-1918 рр. і трапилось це аж у 20-му столітті. Занадто довго збиралась світова спільнота забороняти війни на нашій планеті. Але все ж таки відважилась! 28-й президент США Вудро Вільсон на Паризькій мирній конференції в 1919 р. запропонував створити організацію, метою якої мало стати досягнення миру і безпеки між народами, а в майбутньому і розвиток співробітництва між країнами. Ліга Націй (в подальшому ЛН) утворилася протягом 1920-1921 рр. Так назвали перший безпековий орган, що об’єднував навколо себе прогресивних, політичних і державних діячів країн-переможців. З початку створення туди увійшли Велика Британія, Республіка Франція, Королівство Італія та Японська імперія, а також новостворена Польська Республіка, Чехословацька Республіка і Королівство Хіджаз (на тепер Саудівська Аравія). Потім приєдналися ще 52 країни. На практиці в організації стояло питання миру, який сприяв би розвитку співробітництва, дотримання прав національних меншин. Тільки вирішення територіальних конфліктів після першої світової війни, дозволяло народам жити мирно. Рада ЛН складалася з 4-х постійних членів – В. Британії, Франції, Італії та Японії. Звичайно, як безпековий орган, перша міждержавна організація мала вплив на світові події, але в багатьох випадках проявляла безпринципність, безпомічність, лібералізм та неефективність. Вона не завадила японській агресії в Китаї 1931 р., вторгненню Італії в Єфіопську імперію в 1935-1936 рр. Зауважте, що Італія та Японія були членами Ради ЛН. В 1933 р. Німеччина та Японія вийшли з ЛН мабуть через те, щоб вчиняти агресії і не нести за те відповідальності. В березні 1938 р. Німеччина анексувала Австрію, а в жовтні того ж року – Судети. Злощасного 1939 року в Європі відбувалися драматичні події, а саме: в березні Німеччина окупувала Чехословаччину, а Угорщина – Карпатську Україну, у вересні Німеччина та СРСР захопили Польщу (початок ІІ-ї світової війни), а в листопаді Союз напав на Фінляндію. Новостворений орган не зумів прийняти жодного ефективного рішення, не завадив агресії і спокійно спостерігав за всіма цими подіями. Виключення СРСР з ЛН – це було скоріш за все кроком відчаю, а не реальною допомогою жертвам агресії. Еміграційні уряди УНР і ЗУНР на початку діяльності ЛН зверталися щодо порушень прав і свобод на окупованих українських землях урядами Польщі, Румунії та СРСР, але марно. В 1921 р. ЛН засудила антиукраїнську позицію польської влади. У вересні 1933 р. ЛН провела таємне (з сьогоднішньої позиції цинічне) засідання з приводу голодомору в УРСР. Рішення цього безпекового органу були декларативними і не мали впливу на ситуацію. Про неефективність ЛН свідчив той факт, що назрівала необхідність створення у світі нової більш дієвої організації. Восени 1945 р. утворили Організацію Об’єднаних Націй (в подальшому ООН) на конференції в Сан-Франциско. Старий орган проіснував ще до квітня 1946 року для передачі всіх функцій ООН. Штаб квартира ООН, головний офіс, розміщено в Нью-Йорку, США. Засновниками цієї організації стали США, Індія, Іран, Австралія, згодом приєдналися ще 57 країн. Зараз членами цього безпекового органу є понад 200 країн. Постійними членами Ради Безпеки (РБ) обрали Францію, Китай, СРСР (а з 1991 року Росію), В. Британію і США. П’ять постійних членів мають право «вето» над основними питаннями, але не щодо процедурних резолюцій, що дозволяє їм блокувати прийняття рішень. Україна була членом ООН ще з 1945 року під назвою УРСР, а з 24 серпня 1991 року як незалежна Україна. Дивовижно, але ООН і її попередня безпекова організація, не мала і не має належного впливу на різного роду конфлікти та війни. Особисто я можу вирізнити одного очільника цієї організації, що докладав чимало зусиль з ліквідації і унеможливлення всіляких збройних конфліктів – це Хав’єр Перес де Куельяр, перуанець, який у 2020 р. помер у віці 100 років. Решта керівників ООН займалися бюрократичними питаннями, проявляли беззубість та пасивність. З періоду створення ООН і до цього часу відбулись і тривають надалі наступні війни та конфлікти:Джамму і Кашмир – 72 роки; Палестина та Ізраїль –72 роки; Курдистан та Ірак – 58р.; Курдистан і Туреччина – 35 р.; Курдистан і Сирія – 7 р.; дві російсько–чеченські війни – 17 р.; Косово та Сербія – 9 р.(заморожено); Хорватія та Сербія – 7 р.; Вірменія та Азербайджан – 6 р. (заморожено); Кіпрський конфлікт між турками і греками – 9 р. (заморожено); Іран та Ірак – 8 р.; анексія Кувейту Іраком в 1990 р.; Росія та Молдова – 2 р. (заморожено); Росія та Грузія – 5 р.(заморожено); російсько-українська війна – 7 р.; анексія Криму Росією -2014 р. А що робила ООН? Майже нічого, бо список цей далеко не повний. Представники безпекових організацій завжди засуджували агресії, але мало впливали на них. Військові дії в світі, агресії, різні конфлікти чиновники супроводжували обуренням, занепокоєнням, стурбованістю і не більше. Я не хочу таке (чи таку) ООН! Таке ООН, в якому членом Ради Безпеки є Росія, що розв’язала війни в Молдові, Грузії, Україні, Сирії, Чаді, Лівії. Росія, що має право «вето» в Раді Безпеки, блокує всілякі рішення щодо її агресії. Це парадокс, панове! ООН таким чином сама заохочує агресора, замість того, щоб позбавити його членства в РБ і виключити Москву з ООН. Волію іншої подібної організації і назвав би її МБО – Міжнародний Безпековий Орган, в якому не було би «вето», а також місця агресорам. За розв’язання війн чи конфліктів у світі МБО накладав би такі потужні санкції і такої сили, щоб окупантам більше не бажалось іти війною на мирні і слабкі держави. Був би радий, якби ініціатором створення цієї нової організації стала саме Україна, яка зараз зазнає великих економічних, гуманітарних та людських втрат. А ООН треба ліквідувати, як і Лігу Націй. Вони довели свою безпорадність. Я бажаю, щоб в світі запанував мир. Росія зараз і СРСР колись, створювали світові найбільше проблем, бо така їхня сутність. Людство повинно відважитись ще раз на створення справжнього органу, що буде підтримувати мир на планеті. Чи можливо вирішити створення нової організації в період відносного миру, чи поштовхом в черговий раз повинна стати війна, на цей раз третя із трагічними наслідками для людства? На це питання відповідь дасть час. Хай щастить нам, миру всім.© ЙОСИП КАПТОЛА

Відеоролик про художника Ніла Хасевича

За підтримки Українського культурного фонду було відзнято відеоролик про художника Ніла Хасевича, доля якого пов’язана з Клеванем. Запрошую до перегляду наших краян познайомитися з роботою братів Капранових.

ОНЛАЙН-КРУГЛИЙ СТІЛ

“Посилення спроможності Публічних бібліотек в контексті цифровізації суспільства”
#РОНБ
#бібліотека_на_лебединці
23 вересня 2020 року працівники Публічної бібліотеки стали слухачами онлайн-круглого столу “Посилення спроможності Публічних бібліотек в контексті цифровізації суспільства”, організаторами якого стала Рівненська обласна універсальна наукова бібліотека.Дякуємо за досвід та ідеї колегам-бібліотекарям!