Публічна бібліотека Клеванської селищної ради

Не пропустіть ексклюзивну можливість – поспілкуватися з автором онлайн. 6 жовтня, перейшовши за посиланням, Ви зможете насолодитися прекрасною поєзією в авторському виконанні https://meet.google.com/cwk-iszp-aer

Народився 4 жовтня 1891 року в селі Сербинівці (тепер Вінниччина) в родині німецького купця-колоніста Фрідріха Бурґгардта та Каттіни Сідонії Тіль.

1943 року з’явилася на світ збірка поезій Юрія Клена «Каравели», в якій автор спробував синтезувати творчі принципи київських неокласиків та ідейно-художні шукання поетів «празької школи». Юрій Клен — автор збірки «Каравели» (1943), епопеї «Попіл імперій» (1943—1947), есею «Спогади про неоклясиків» (1946), багатьох літературознавчих праць, перекладів з англійської, німецької, французької та інших мов.

Вершинними здобутками Юрія Клена-поета є поеми «Прокляті роки» (1937) та «Попіл імперій» (1943 — 1947). Трагічне знищення української культури в добу сталінізму, нелюдська жорстокість другої світової війни — центральні теми цих творів.

Осінь
Веселий вересень у лісі
повісив ліхтарі.
І сонце на злотистім списі
гойдається вгорі.
Гаптує вечір жовтим шовком
блакитні килими.
А чорний пень зробився вовком,
повившись у дими.
Підносить кожен ясень келих
пінливого вина.
Тож як я серед них, веселих,
не вихилю до дна?
Розхристана й простоволоса,
в ялиновій юрбімене береза злотокоса
стрічає на горбі.
Бере за руку, яснозора,
і в шелестливу тінь
веде, спокійна і прозора,
немов у свій курінь.
09. 33

01 жовтня 2021 року в читальній залі відділу обслуговування користувачів Публічної бібліотеки Клеванської селищної ради відбулася зустріч з патріотом, інформаційним борцем за незалежність України та нашим краянином Йосипом Йосиповичем Каптолою.

Клеванська книгозбірня плідно співпрацює з паном Йосипом вже більше року. Він є постійним дописувачем літературної студії «Перо» – автором ряду цікавих публікацій. За період співпраці з-під його легкої руки було опубліковано 57 дописів різної тематики (філософські, політичні, історичні, релігійні статті, статті дозвіллєвого характеру, а також поезії).

З власного досвіду пан Йосип розповів про те, скільки часу він працював над собою, аби вдосконалити власну українську мову. «Ми українці! І доти буде Україна, доки українці розмовлятимуть рідною мовою». Він підняв тему важливості самоконтролю, слідкування за своєю вимовою та зазначив, що не потрібно лінуватися щодня та щохвилини вчитися.

Також розмова йшла про вживання в нашій мові слів іншомовного походження, слів-паразитів, уникнення кальки, а також про вживання суржика. Понад десяток прикладів з власного життя він навів про те, як варто заохочувати людей розмовляти рідною мовою. Саме вони слугували формою донесення до населення вчитися правильно розмовляти українською мовою. А ще наш гість наголосив про важливість вивчення та знання українських діалектизмів – слів, що характерні для певного територіального або соціального діалекту. Він розповів користувачам бібліотеки про створення книги «Діалектизми Великого Бичкова», яка вміщує в собі 3137 слів із значенням кожного. Саме тут наведені приклади діалектизмів Закарпатської, Івано-Франківської, Волинської, Рівненської, Хмельницької та Луганської областей.

Зустріч тривала близько півтори години, але цей час промайнув дуже швидко та насичено. Тут були і дорослі, і, навіть, дітки з гуртка «Смайл» Клеванського будинку культури та їх художній керівник Alisa Zshmudovska. Присутні почули багато цікавого та пізнавального, мали можливість подискутувати та обміркувати деякі важливі теми. По завершенню зустрічі користувач бібліотеки, житель Клеванської громади Лев Німас наголосив, що такі дискусійні громадські зустрічі є важливими для населення, завдяки саме таким заходам можна було б обговорювати різні болючі теми та знаходити шляхи для їх вирішення.

Хочу сказати, що важливу роль в житті пана Йосипа відіграє його дружина Тетяна. Вона є його незамінним помічником, редактором, укладачем та порадником. Це сильний родинний тандем, який впевнено рухається у нашому часі та робить гарну справу, спонукає до вивчення української мови та правильного спілкування нею.

На кінець лекції Йосип Йосипович процитував вислів Степана Бандери «Воювати за Україну ми будемо самі», закликаючи нас до того, що любов та повага до своєї країни починається з нас самих і з того, наскільки ми любимо свою мову, аби щодня нею розмовляло все більше і більше людей.

Ірина Громик, директор Публічної бібліотеки Клеванської селищної ради

#Йосип_Каптола #говорімо_українською #мова_про_мову #бібліотечні_пера

День усиновлення – свято в Україні, яке щороку припадає на 30 вересня і співпадає з днем християнського свята Віри, Надії, Любові та матері їхньої Софії і, мабуть, це не випадково. Доброта і любов – головне, що ми повинні дарувати нашим дітям, та дітям, які залишилися без батьківського піклування.
З нагоди цього дня в Публічній бібліотеці Клеванської селищної ради підготовлено поличку “Нова родина для дитини”, яка діятиме з 30 вересня 2021 року по 08 жовтня 2021 року. Серед книг запропонованих користувачам бібліотеки є книги, з яких можна почерпнути інформацію щодо алгоритму дій при всиновленні, а також статті з мережі Інтернет, в яких прийомні батьки розповідають покроково, про послідовність дій та поведінку дорослих. Також користувачам бібліотеки запропоновано фільм для перегляду “Родина за хвилину”, що зображає труднощі (психологічні та фізичні), з якими може зіткнутися новостворена родина і про прийняття самих себе такими, якими є.

Світ без музики – німий! Зі святом всіх, хто дарує нам її! Зі всятом викладачів та учнів музичних шкіл, шкіл мистецтва, музикантів, композиторів, виконавців – творців прекрасного!!! Хай лине музика!!!

Дорогі вчителі! Прийміть наші найщиріші вітання з Днем вчителя!!!Хочемо побажати добра, успіху, миру і терпіння! Повні класи дітей, вдячності від батьків, поваги від людей! Бажаємо вам міцного імунітету, здоров’я та оптимізму. І хай у вашого щастя ніколи не буває канікул!!!Дякуємо вам за тісну співпрацю!

Захід проводитиметься з дотриманням карантинних умов!

Вітання селищного голови Галини Йосипівни Кидун до Всеукраїнського дня бібліотек. З нагоди професійного свята працівники Публічної бібліотеки Клеванської селищної ради відвідали кавову столицю України – місто Львів.

Грушевський Михайло Сергійович народився 29 вересня 1866р. Холм, Холмський повіт, Люблінська губернія, Королівство Польське (1815-1915) Російська імперія. Відомий як політик, історик, письменник, викладач університету.

Справжніми взірцями для Михайла стали його батьки, оскільки їхня любов та відданість Україні виховали в ньому найкращі духовні цінності. А саме тепле прив’язання до всього українського – мови, пісні, традиції, відчуття єдності та бажання змінювати усталені норми на нові.

У липні 1886 року Грушевський написав письмове звернення до ректора Київського університету Св. Володимира з проханням зарахувати його на історичне відділення історико-філологічного факультету.

Роки навчання Грушевський згадував з певним розчаруванням, то був час занепаду українського університету. Російська влада нещодавно провела університетську реформу аби не допустити “вільних” думок у студентів.

В університеті Михайло Грушевський працював під керівництвом Володимира Антоновича. За його керівництва Грушевський написав декілька історичних есе, зокрема, статтю “Южно-русские господарские замки в половине 16 века” (1887), що була опублікована різними газетами і журналами.

На третьому курсі Грушевський написав наукову роботу “История Киевской земли от смерти Ярослава до конца XIV века”, яку 1891 року було відзначено золотою медаллю.

Під час студентства Грушевський їздив у наукові подорожі до Москви та Варшави, аби працювати у місцевих архівах. У травні 1894 захистив магістерську дисертацію ” Барское староство. Исторические очерки”.

Володимир Антонович ввів Михайла Сергійовича до українського руху. Це була таємна організація, що згуртувала довкола себе справжніх патріотів України. Володимир Антонович зробив дуже багато для Михайла – він з першого курсу бачив у ньому великий науковий потенціал. От і в 1894 році Антонович призначив Грушевському посаду ординарного професора кафедри Всесвітньої історії Східної Європи Львівського університету. Це була окрема кафедра, де вивчалася історія України.

Грушевський будучи викладачем очолив історико-філософську секцію Наукового товариства імені Шевченка, створив і очолив Археографічну комісію НТШ (1896-1913). Суть НТШ полягала у студентах, які розкручували українську культуру не в поверхневій загальнодоступній інформації, а в глибокому вивченні української традиції, мови, історії. Основний іструмент : архіви, бібліотеки, музеї.

Протягом 1897-1898 років Грушевський написав 1-й том фундаментальної праці – “Історія України – Руси”. Ця робота була надрукована у Львові, але Російська імперія не дозволила творчий доробок поширювати у світ, оскільки він ніс проти російські настрої. Саме такий тиск підштовхнув Михайла піти в політику. У 1899 році він разом з Іваном Франком увійшов до Української національно-демократичної партії. Михайло Грушевський цитує: “Я сам прийшов до політики через історію, і сей шлях вважаю нормальним. Тільки він мусить бути проведений відповідно ШИРОКО”.

Російська влада була вороже налаштована до вченого. Його заарештували за звинуваченням у австрофільстві, шпигунстві та причетності до створення Легіону Українських січових стрільців. Утримували його у Лук’янівській в’язниці до 18 лютого 1915р. за цей час його допитували не менше 16 разів. Йому вдалося визволитись завдяки Петроградській академії наук, дозволено було переїхати до м. Казані та займатися науковою роботою, але із забороною викладацької діяльності.

У вересні 1916 року переїхав до Москви, де розпочав активну громадсько-політичну діяльність. Відновив роботу Московської філії Товариства українських поступовців, брав участь у роботі видавництва ” Украинская жизнь”. З наведеного бачимо, що Михайло Сергійович не боявся “гратися з вогнем”. Прагнув об’єднати опозиційні українські сили. Продовжував наукову роботу, працював в архіві МЗС Росії над матеріалами до 8-го тому ” Історія України – Руси”. Волю йому принесла Лютнева революція у Петрограді.

Найголовнішим здобутком в кар’єрі Михайла Грушевського стала Центральна Рада. Він став головою! Завдяки йому були створені перші українські школи, політичні товариства. Завдяки Грушевському на засіданні Малої Ради в Корестені гербом УНР був затверджений Тризуб.

23 березня 1913 року Грушевського було повторно заарештовано як “керівника Українського Національного центру”, вигаданого чекістами. Коли він відмовився визнавати свідчення, то залишалося їх лише ” вибити” слідчі погрожували ув’язненням його доньки Катерини. Однак з часом справу закрили по причині захворювання карбункул, яке виявили у Михайла. Його прооперували, але помер він в скорому часі від сепсису (зараження крові). Поховали його на Байковому кладовищі Києва.

Саме бажання відкривати, удосконалювати, широко та глибинно досліджувати український код нації – зробило його таким популярним. Хоч він і не став “коронованим королем України” , проте його ім’я буде звучати вічно з вуст українців. Допоки жива наша культура і українське слово…