Скуратівський В. Т. “Святвечір”

Скуратівський В. Т. Святвечір: нариси-дослідження у 2-х книгах. Кн. 1 / Василь Скуратівський. – Київ: Перлина, 1994. – 228 с. – (Українці).
Яким би тяжким не було повсякдення, але саме за допомогою свят народ самоочищався, возвеличувався і налаштовувався на оптимістичну хвилю. Адже за своєю структурою свята та обряди – це не тільки форма дозвілля: в них закодовані всі основні етнопсихічні, психологічні й етичні геноформи. Якщо через обрядовість у побутове життя міцно входили і закріплювалися традиції, то обряди в свою чергу формувалися за допомогою свят. Саме їм, на переконання автора дослідження, належить пріоритет в усій системі духовного життя. Свята регулювали циклічність, були своєрідною календарною структурою духовного життя людини, його етнокодом. Кожне свято мало свій обрядовий фон, який надавав йому оригінальності та неповторності.
Скуратівський зосереджує увагу на ста найголовніших святах, що відзначалися у повсякденному побуті. В першій книзі образною мовою, пересипаною піснями, прислів’ями, приказками, йдеться про зимові, весінні празники та свята першого літнього місяця – червня.
Автор акцентує на призначенні, специфіці окремих свят: в одних переважає святість духовного самоочищення, в інших – календарна означеність, за допомогою якої селяни визначали строки сівби та збору врожаю, прогнозували погоду, регулювали виробничі та побутові взаємини, дні відпочинку тощо.
В основу написання книги було взято праці дореволюційних вчених
(П. Чубинського, М. Максимовича, М. Маркевича, В. Гнатюка та ін.), народознавчі розвідки, що виходили за кордоном, а також рукописні матеріали Етнографічної комісії Всеукраїнської Академії наук. Значну частину фактажу автор зібрав в експедиціях. Видання розраховане на широке коло читачів.

Толерантність, як основа суспільства

… Плекаючи в собі толерантність, людина з подрібнених, розрізнених уламків розколотого ненавистю і спотвореного неправдою світу творить єдину, цілісну, чисту картину, в якій є місце для всіх народів, усіх релігій, усіх особистостей…Декларація принципів толерантності була проголошена та підписана 16 листопада 1995 року на ХХVІІІ Генеральній конференції ООН у Парижі. У Декларації сказано: «Толерантність означає поважання, сприйняття та розуміння багатого різноманіття культур нашого світу, форм самовираження та самовиявлення людської особистості».

«МОЙСЕЙ УКРАЇНСЬКОГО ДУХУ»
Книга про Митрополита Андрея Шептицького. «Я так дуже хотів би обтерти сльози з очей тих, хто плаче; потішити кожного, хто сумує; покріпити кожного, хто слабкий та немічний; оздоровити кожного, хто хворий; просвітити кожного, хто темний… Я хотів би стати всім для всіх, щоб усіх спасти…» Митрополит Андрей Шептицький.

БОРИС АНТОНЕНКО-ДАВИДОВИЧ «СМЕРТЬ. СИБІРСЬКІ НОВЕЛИ. ЗАВИЩЕНІ ОЦІНКИ»
У збірці художньої прози українського письменника, раніше з відомих причин замовчуваного і який лише посмертно став лауреатом Державної премії України імені Т. Г. Шевченка, але по праву може вважатися класиком української літератури, йдеться здебільшого про події і долі сумні, драматичні, а то й трагічні. Адже життя він «вивчав» у сталінських таборах, у яких пробув майже 20 років.

«СПРАВА ВАСИЛЯ СТУСА. ЗБІРКА ДОКУМЕНТІВ З АРХІВУ КОЛИШНЬОГО КДБ УРСР»
Правда про кримінальну справу, життя і смерть Василя Стуса. У книжці зібрано архівні документи з кримінальної справи Василя Стуса, покази свідків, листи поета з тюрми, спогади його рідних та друзів. В книзі читачі дізнаються про невідомі факти щодо життя, ув’язнення Василя Стуса, які досі охороняли під грифом «Секретно».

ДЗЮБА І. М. «З КРИНИЦІ ЛІТ», у 3-х томах
Майже піввіку українського літературного життя побачено очима його активного учасника, уважного і вдумливого літературного критика та дослідника. Читач відчує складність і суперечливість художнього процесу непростих десятиліть і побачить принциповість громадянської та естетичної позиції Івана Дзюби за всіх історичних обставин.

ЛІНА КОСТЕНКО «ВИБРАНЕ»
Книга віршів та поем відомої української поетеси містить твори опубліковані впродовж останніх десятиліть, які свого часу не побачили світу, а також найновіші вірші, що склали розділ «Інкрустації».

“Майнові податки”

Рівненська обласна універсальна наукова бібліотека організовує спільно з Головним управління Державної податкової служби у Рівненській області 17 листопада 2021 року о 10 годині відеоконференцію із циклу “Реформи в державі: роз’яснення фахівця” на тему “Майнові податки” Відеоконференція відбудеться в прямій трансляції на каналі Рівненська Обласна Універсальна Наукова Бібліотека на You Tube:

https://www.youtube.com/user/libr1rv

Міжнародний день толерантності

Толерантність – це милосердя
це – доброта
це – дружба
це – співчуття
Міжнародний день толерантності – свято, яке відзначається 16 листопада в усьому світі. Його запровадили у 1995 році за рішенням ЮНЕСКО. Саме цього дня ухвалили Декларацію принципів терпимості. У ній йдеться про рівність всіх людей, незалежно від їхнього віросповідання, сексуальної орієнтації або кольору шкіри.
Основна мета:
– формування в дітей, молоді та батьків навичок ефективного спілкування,
-розвиток симпатії,
– розуміння проблем оточуючих людейВ цей день хочемо побажати всім розуміння від рідних і друзів. А ще, щоб кожен з нас був толерантним один з одним, знав, що ми маємо право на свою думку і помилки. Нехай ваш шлях буде світлим, а кожен день радує. Забудьте розбіжності і світ нехай добрішим стане! Валентина Сіліпіна – провідний бібліотекар відділу обслуговування користувачів с. Жобрин Клеванської селищної ради

https://fb.watch/9lYWM25zSy/

Життєлюб і оптиміст Остап Вишня

13 листопада виповнилося 132 роки від дня народження великого гумориста, новеліста, класика українського гумору – Остапа Вишні. Справжнє ім’я Остапа Вишні – Павло Миколайович Губенко. Народився на хуторі Чечва на Полтавщині в багатодітній селянській родині. Навчався в Київській військово-фельдшерській школі. Працював у лікарні фельдшером.Остап Вишня жив у бурхливі часи. Він один з тих, кого ми називаємо покоління “Розстріляного відродження”. Письменник входив до літературних угрупувань “Плуг” і “Гарт”. Згодом став головним редактором журналу “Перець”. У 1933 р. був репресований ( за звинуваченням у замаху на Постишева) і ув’язнений на 10 років у радянських таборах. У 1943 р. письменника звільнено. Остап Вишня написав близько двох з половиною тисяч творів: це гуморески, нариси, фейлетони, памфлети, мемуари, щоденник, переклади. Він започаткував у літературі новий жанр – усмішку ( різновид гумористичного оповідання, в якому оповідь про події була короткою, точною, дотепною і доброю). До дня народження Остапа Вишні у відділі обслуговування користувачів смт Оржів Публічної бібліотеки Клеванської селищної ради оформлено книжкову виставку ” Життєлюб і оптиміст – Остап Вишня”.