Категорія: Новини бібліотеки

Запрошуємо до участі у Всеукраїнському дитячому літературному конкурсі «Творчі канікули – 2020»
Умови Конкурсу
У Конкурсі беруть участь діти у 2-х вікових категоріях:
– читачі-учні (вихованці) 11-13 років (6-8 класи)
– читачі-учні (вихованці) 14-18 років (9-студенти 1 курсу)
Конкурс проводиться у 7 номінаціях:
– «Знайомтеся — це ми!»
– «Так, я люблю Україну»
– «Природа — джерело натхнення та краси»
– «І в кожному із нас уже живе філософ!»
– «Моя майбутня професія»
– «Безмежний світ моєї уяви»
– «Далі буде? Ні, «далі» — вже є!»
Конкурс проводиться з 2 червня по 15 листопада 2020 року у два тури: перший – з 2 червня по 15 вересня на обласному рівні; другий, підсумковий – з 15 вересня по 15 листопада в місті Києві.
Учасники Конкурсу кожної вікової категорії готують прозовий або поетичний твір, який за темою відповідає певній номінації.
Творчі роботи надсилаються в електронному вигляді на електронну адресу Публічної бібліотеки Клеванської селищної ради – public_libr@ukr.net.
Вимоги до роботи: обсяг не більше 10 сторінок у форматі Microsoft Word або RTF, шрифт – Times New Roman (12 розмір), 1,5 міжрядковий інтервал, усі поля – 1,5 см, сторінки формату А4, без ілюстрацій та додаткового оформлення.
Учасники-автори зазначають свої дані (ПІБ, вік, домашню адресу, контактний телефон) на останній сторінці конкурсної роботи (документ у формат Microsoft Word або RTF) та додатковим вкладенням (окремим файлом у форматі JPG) прикріплюють своє портретне фото.
На Конкурс приймаються тільки індивідуальні роботи.
До участі у Конкурсі не допускаються роботи, які не відповідають умовам.

#фальколо_родинне_читання
Дорогі наші друзі, шанувальники книжок!
І ви, і ми, і вони – всі чудово знають, що одним із найулюбленіших сучасних поетів, які пишуть для дітей, є, безумовно, пан Григорій Фалькович.
Його розумні вірші, з неочікуваними дотепними та яскравими образами, впевнено зайняли почесне місце не лише у шкільних програмах, але й у серцях маленьких та дорослих читачів.
Саме цього року якось несподівано усвідомилося, що він, такий юний у творчості, є найстаршим з провідних дитячих поетів і невдовзі відзначатиме вельми солідний ювілей.
Останнім часом, в мережі, незалежно одне від одного, спонтанно почали з’являтися домашні відео, на яких діти й дорослі читають вірші Григорія Фальковича. Так і виник неприбутковий проект «ФАЛЬКОЛО – родинне читання». Віртуальне «Коло» почало свої оберти. На сьогодні, до його орбіти потрапило чимало родин, зокрема, і письменницьких, долучаються бібліотеки, видавництва тощо.
Отже, наші дорогенькі, є дві класні пропозиції.
1. Не баріться! Застрибуйте на YouTube-канал «Для дотепного віку» (https://www.youtube.com/channel/UCSvvuniZoL4flwpY05eUOew) та прогляньте те, що уже відзнято кимось із шанувальників Григорія Фальковича.
2. Зосередьтеся. Підготуйтеся. Зробіть своє родинне відео – з читанням його віршів.
Ваші відео стануть частиною контенту на каналі «Для дотепного віку» та на інформаційних ресурсах інших учасників проекту.
Зробімо незабутній подарунок собі і улюбленому поету!
Надсилати свої відеоматеріали можна безпосередньо на канал «Для дотепного віку», до онлайн-проекту «ФАЛЬКОЛО – родинне читання», до нашої БІБЛІОТЕКИ (сайт, ел. пошта…) або на електронну адресу dlyadotepnogoviku@gmail.com.
На авторів найкращих відео чекають справжні сюрпризи!

У відділі обслуговування користувачів Публічної бібліотеки Клеванської селищної ради
(смт Клевань, вул. Франка, 17)
Ви можете переглянути такі періодичні видання:

• Вільне слово
• Вісник-К
• Вісті Рівненщини
• Волинь-нова
• Газета по-українськи
• Дарья
• Добрий господар
• Експрес+Порадник
• Позакласний час
• Рецепти господині
• Рівне вечірнє
• Сільський вісник
• Сімейна газета
• Слово і час
• Урядовий кур’єр
• Бібліотечна планета
• Burda
• Viva. Україна
• Готовим вкусно
• Добрые советы
• Единственная
• Женский журнал «Подружка»
• Жінка
• Котэлло
• Лиза
• Огородник
• Отдохни
• Шкільна бібліотека

У відділі обслуговування дітей Публічної бібліотеки Клеванської селищної ради
(смт Клевань, вул. Сагайдачного, 24) 
Ви можете переглянути такі періодичні видання:

• Вільне слово
• Дарья
• Журавлик
• Позакласний час
• Слово і час
• Дитячий журнал
• Єралаш
• Однокласник
• Пізнайко
• Розмальовки
• У світі казок
• Яблунька

У відділі обслуговування користувачів смт Клевань Публічної бібліотеки Клеванської селищної ради
(смт Клевань, вул. Б. Хмельницького, 41)
Ви можете переглянути такі періодичні видання:

• Вільне слово
• Голос України
• Експрес
• Позакласний час
• Сімейна газета
• Слово і час
• Дитячий журнал
• Пізнайко
• Розмальовки
• Яблунька

У відділі обслуговування користувачів смт Оржів Публічної бібліотеки Клеванської селищної ради
(смт Оржів, вул. Центральна, 38) 
Ви можете переглянути такі періодичні видання:

• Вільне слово
• Дарья
• Позакласний час
• Розкажіть онуку
• Сімейна газета
• Слово і час
• Дитячі журнали
• Жінка
• Огородник
• Пізнайко
• Розмальовки
• У світі казок
• Яблунька

• 

ОНЛАЙН-КОНФЕРЕНЦІЯ З ФАХІВЦЕМ ІВАННОЮ ГОЛУБ
02 червня 2020 року на базі Публічної бібліотеки Клеванської селищної ради відбулася онлайн-конференція «Гендерні особливості реакції на стрес під час карантину». Спікером зустрічі стала відома письменниця Рівненщини, психолог, член Всеукраїнської арт-терапевтичної асоціації та Західноукраїнської асоціації арт-психологів та арт-терапевтів, адвокат Іванна Голуб.
Організаторами заходу стали працівники Публічної бібліотеки Клеванської селищної ради. На конференцію були запрошені представники соціальної служби Клеванської селищної ради та мешканці громади. До діалогу долучилися психологи Рівненського центру підтримки громадських ініціатив «Чайка» та громадської організації «Віадук», бібліотекарі Здолбунівської районної бібліотеки.

Під час конференції було розглянуто ситуації гендерних особливостей реакції на стрес під час карантину на прикладі середньостатичної родини з шести осіб різної статі та віку.

Було розглянуто особливості психіки чоловіків та жінок, осіб похилого віку та дітей різного віку. Розмовляли про негативний вплив карантину на психіку людини, зростання напруги в сім`ї та збільшення випадків домашнього насилля під час карантину.

На прикладі умовної сім`ї було визначено зростання психологічної напруги у людей зі всіма типами нервової системи та розглянуто випадки індивідуальної реакції на стрес, спричинений карантином.

Було визначено, що у таких випадках найбільше страждають маленькі діти та люди похилого віку.
Також було відмічено особливості реакції підлітків. Були розглянуті питання фізичного та психологічного насилля в сім`ї. Детально розглянуто гендерні особливості та типи домашніх кривдників, у тому числі жінок.

Розмовляли про негативний вплив обмежень під час карантину, про стрес спричинений цими обмеженнями та його наслідки. Наслідками стресу є хвороби, які згодом можуть перерости у хронічні або виявитися невиліковними. Розглянули механізми адаптації до умов життя під час карантину.

Разом з тим були обговорені наслідки сімейного насилля для окремих членів родини та сімейної системи в цілому. Ділилися припущеннями, що у цій ситуації зробив би кожний із нас. На завершення заходу пані Іванна поділилася порадами щодо шляхів подолання стресових ситуацій та арт-терапевтичними методиками подолання стресу і досягнення взаєморозуміння в родині у стресових умовах. Під час конференції було запропоновано чудову методику у вигляді сімейної гри для зняття психологічної напруги у родині та тренування вмінь дослухатися до кожного члена родини, розуміти потреби та особливості психологічних реакцій своїх близьких..

• 

• 

МАТУСИНІ ОПОВІДКИ. ЦІКАВІ ІСТОРІЇ ПРО ДІТЕЙ
#день_захисту_дітей
#Ірина_Громик#мавка_клеванська#матусині_оповідки
#Письменницька_Робітня_Оповідач
29 травня 2020 року в житті Клеванської об`єднаної територіальної громади сталася чудова новина. Рівненським видавництвом «Письменницька робітня Оповідач» було видано дебютну книжку місцевої жительки, директора Публічної бібліотеки Клеванської селищної ради, письменниці Ірини Громик «Матусині оповідки. Цікаві історії про дітей».
Дане видання не залишить байдужим жодного маленького читача, який перегорне його першу сторінку. Чудові кольорові малюнки, яскраве оформлення, а головне – цікаві та захоплюючі історії з життя звичайних діток, їхні хороші вчинки, перше кохання, глибокі патріотичні почуття, сімейні свята і давні народні традиції, які шанує кожна українська родина. Книга буде цікавою для дітей дошкільного, молодшого шкільного віку та їхніх батьків, адже вона вчить – бути справжньою хорошою людиною, вірними доньками й синами своєї неньки України.
Над написанням історій авторка працювала близько чотирьох років. Історії публікувалися у місцевих часописах «Вільне слово», «Слово і час», «Клеванський тракт» та в соціальній мережі Фейсбук. У 2019 році роботу над написанням історій було призупинено. Але в 2020 році авторка продовжила активно працювати і дописала три останні розділи. Дедлайном видачі книги авторка встановила 01 червня 2020 року – Міжнародний день захисту дітей. І хочеться зазначити, що спільними зусиллями з усіма небайдужими людьми справу було успішно завершено.
«Коли тримаєш в руках свою першу книгу, це відчуття можна порівняти хіба що з народженням дитини. Нині я розгублена як і тоді, коли народився мій старший син і першою його взяла на руки моя мама. Так і тепер – хрещеною матір`ю моєї першої книги стала Ірина Рачковська (Баковецька) – голова Рівненської обласної організації національної спілки письменників України, директор рівненського видавництва “Письменницька робітня «Оповідач». Без її підтримки та допомоги це здавалася б недосяжним» (Ірина Громик).
Над створенням книги «Матусині оповідки. Цікаві історії про дітей» активно працював редакторський склад на чолі з Іриною Рачковською (Баковецькою) – відповідальний редактор; редагувала книгу відома письменниця Рівненщини талановита Анна Лимич; технічний редактор – Валентин Марчук, а також Анастасія Погоріла – методист Публічної бібліотеки, з допомогою якої на кожній сторінці видання оселилися барвисті квіти та талісман книги – жучок сонечко.
Книгу проілюструвала художниця, викладач Рівненського районного центру дитячої та юнацької творчості, жителька селища Клевань Алла Тимановська. Для неї ця справа також стала дебютом.
Книга не вийшла б у світ і без допомоги Клеванської селищної ради. Завдяки фінансовій підтримці «Матусині оповідки» зможуть прочитати користувачі бібліотеки нашої громади та учні шкільних бібліотек. Та всі хто закоханий в книгу і не уявляє своє життя без неї.
Бажаючих прочитати «Матусині оповідки. Цікаві історії про дітей» Ірини Громик запрошуємо завітати до нашої книгозбірні.

• 

ЛІТЕРАТУРНА СТУДІЯ “ПЕРО”
СПОГАДИ ПРО МАМУ
#бібліотечні_пера
Наша мама попри стовідсоткову зайнятість завжди знаходила для нас час. Давати нам усім раду – справа не з простих, адже нас у неї було шестеро. Всіх треба нагодувати, глядіти хворих, ходити на збори в школу, вручну все і часто прати, купувати одяг і продукти, поратися по хатніх справах, глядіти город. Все це і багато чого іншого вона брала на себе і якимсь дивом встигала.
Коли ми бешкетували, то вона ставила нас у кут, інколи шмагала по ногах кропивою чи тоненькою різкою і, навіть, лякала нас батьком, якого боялися понад усе. Батько ходив щоденно на роботу, а мама господарювала вдома. Якщо ми поводилися чемно, то вона кидала нам компліменти і хвалила.
Ми завжди допомагали мамі. Хтось з дівчат готував обід з мамою, дехто з хлопців ходив у магазин, інші наводили лад на подвір’ї. І всім цим керувала мама. Вона була добра, піклувалася про нас, часто не говорила батькові про наші погані вчинки, і ми зовсім її не боялись. Про повагу до мами тоді не йшлось, бо ми були занадто малі. Сама вона не була педагогом і виховувала нас не системно, а по ситуації так, як більшість матерів.
Мама, мабуть, використовувала правило «батога» і «пряника». Коли ми ставали непослушними – працював «батіг», а ось «пряників» у нас було більше. Складалось враження, що мама поводилася з нами, інколи, як рівноправна. Ми ділилися з нею усіма секретами (особливо дівчата), скаржилися на невдачі, а вона допомагала нам як могла і як вміла. Вона розказувала нам різні цікаві та містичні історії, співала пісні, веселилася з нами. В тих моментах вона ставала нами. Коли доходило до смішних історій, вона нас підбадьорювала і сама щиро сміялась. Ми могли би сміятись ще багато і довго, та коли на очах з’являлися сльози від сміху і радості, і всі отримували позитив, мама тоді зупинялась. Ми знову просили її веселитись, але вона знала міру, відмовляла нам і йшла у своїх справах. Через небагато часу вона ставала серйозною і поверталася до буденних реалій. Те, що мама була для нас найпершим і найкращим другом, я зрозумів коли створив свою сім’ю.
Від неї вперше я почув Гімн «Ще не вмерла Україна…», який вона співала мені під ковдрою, ще в далекому 1962 році і просила мене нікому і ніколи не розказувати про це, бо батьків могли арештувати. Вона також розказала про боротьбу січовиків Карпатської України з угорськими окупантами в 1939 році, оскільки була очевидцем цих подій в дитинстві.
Настав час, і я покинув батьківську хату, перестав грітися біля рідного вогнища. Доля закинула мене від дому на декілька сотень кілометрів. До рідних мені людей приїжджав один раз на рік, а інколи і рідше. Розмовляв з кожним, хто там жив, бо вони хотіли знати все до дрібниць. Окрім обговорення буденних подій, мама ставила мені оригінальні та несподівані запитання. Її цікавило чому помирають королі, царі, імператори, президенти, прем’єри, священики, лікарі. Я ж відповідав їй, що хто не народжується, той і не помирає. Тоді вона вмикала свою філософію: «Всі керівники країн, маючи великі статки, не можуть відкупитися у Бога від смерті. А як бути з лікарями, що знають все про наші болячки і не можуть самі себе убезпечити і помирають? Ну, а духовенство, що наближене до Всевишнього, теж могло би випросити вічне життя у Господа? Але ж ні!» На свої ж запитання мама відповідала коротко: «Дитина вже народжується грішною, і людина все життя грішить, а за гріхи треба платити власним життям.»
А ще наша мати була великою оптимісткою. Одного разу почув від рідних, що в неї проблеми з серцем, і телефоную їй, а вона у відповідь: «Та ну його з серцем, аби здоров’я !» Коли ж помер батько, то мамі в будинку стало сумно та одиноко і вона подалася до кожного з нас в гості по черзі. Побувала в дочок, синів відвідала. Якось я запитав її, чому вона не вдома і почув у відповідь: «Трохи побувала в однієї дочки, а смерть у двері стукає, а я покинула і втекла до іншої дочки. Але ж вона і туди за мною, а я втекла до сина. Смерть мене і там знаходила, а я вже в тебе, в Клевані. Отак і живу, втікаю від тієї несамовитої.» Повна чаша оптимізму та мудрі слова. Пам’ять про маму вічно житиме у наших серцях.

В ПАМ’ЯТЬ ПРО МАТІР
Не стало матусі, не стало тепла,
Дорога життя закінчилася вмить.
Погас той промінчик любові й добра,
Душа розривається, серце щемить.

Позліталися ми, немов птáхи весною,
Щоби маму провести в останню дорогу.
Ми за нею були, як за тою стіною,
Зáвжди мали в житті ми надійну опору.

Вже не чує пташиного співу,
Не торкається гілки людського буття,
Вже не знає, не чує біди, ані гніву,
Ані радості й втіхи свого життя.

Вже не бачить щоранку, як сонце встає,
Вже не чує дитячого сміху
І поради щоденні нам не дає,
І не скаже словечко на втіху.

Вже «гуцулку» по святах не буде «крутити»
І не чутиме інші пісні,
І в молитвах щоденних не буде просити
Миру й спокою нашій сім’ї.
©ЙОСИП КАПТОЛА

МИ ДІТИ ТВОЇ, УКРАЇНО!
#день_захисту_дітей
Сьогодні, 1 червня, відзначають Міжнародний день захисту дітей. В Україні святу виповнюється вже 22 роки. А у всьому світі його відзначають вже 61 рік з однією метою – захистити малюків планети від насильства, голоду, неможливість отримання освіти, медобслуговування та інших бід.
Щоб діти зростали в дружбі з книгою, відділ обслуговування дітей Публічної бібліотеки Клеванської селищної ради підготував для своїх читачів яскраві, пізнавальні та неймовірно цікаві книжкові виставки, що не залишать байдужими наших відвідувачів. Бібліотекарі створюють для юних читачів у закладі атмосферу загадковості, інтересу та гри.
Символом Міжнародного дня захисту дітей став прапор, де на зеленому тлі намальовані п’ять фігурок людей різного кольору, що стоять на поверхні земної кулі. Це символізує гармонію і єднання різних народів світу, незалежно від раси та національності.
Бажаємо нашим маленьким землякам міцного здоров’я, добра, радості, щасливого дитинства, розуміння з боку батьків та сяючих посмішок!

Марія Гуменюк,
бібліотекар І категорії відділу
обслуговування дітей
Публічної бібліотеки Клеванської селищної ради

• 

• 

#день_захисту_дітей
1 ЧЕРВНЯ – МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ ЗАХИСТУ ДІТЕЙ
Щороку в перший день літа відзначається Міжнародний день захисту дітей. Сім’я і дитина – це споконвічні цінності, які сповідує український народ, будуючи свою державність та розвиваючи власну культуру.
У 1959 році Генеральна Асамблея Організації Об’єднаних Націй ухвалила Декларацію прав дитини, принципи якої передбачають:
– дитина повинна мати право на ім’я;
– громадянство;
– користуватися всіма благами соціального забезпечення;
– захист від всіх форм жорстокості та експлуатації;
– діти повинні виховуватися в атмосфері взаєморозуміння, дружби, миру з дітьми інших країн світу.
Конвенція Організації Об’єднаних про прав дитини набула чинності в Україні з 27 вересня 1991 року. У ній зазначено, які дії та як саме повинні здійснювати держава, уряд, неурядові організації, засоби масової інформації та приватні особи для забезпечення дотримання прав дітей щодо кожної дитини.
Серйозною є проблема і щодо насильства в сім’ї. За даними Міністерства внутрішніх справ України, майже вісім тисяч батьків притягується щорічно до адміністративної відповідальності за невиконання своїх обов’язків, або жорстоке поводження з дитиною.
Українські правозахисники закликають запровадити мораторій на побиття дітей і започатковують програму «Україна вільна від тілесних покарань дітей», мета якої – сформувати загальну стратегію протидії фізичному насильству в родинах.
ЦІКАВІ ФАКТИ ПРО ДІТЕЙ
– Діти в Німеччині вважаються максимально проінформованими в технічній області. За статистикою малюк, якому вісім років, вже змінив кілька гаджетів та має неабиякі навички користування комп’ютером.
– У Кореї ті дев’ять місяців, коли дитина перебуває в утробі матері, зараховують у вік. Тож корейським дітям за документами завжди на рік більше, ніж їхнім ровесникам з інших країн.
– Новонароджений малюк може бачити зелений і червоний кольори, але не бачить синього.
– Діти віком трьох-чотирьох років щодня вимовляють 12 тисяч слів та ставлять близько 900 запитань.
– Малюки-блондини біль чутливі до змін погоди, ніж брюнети. Те ж саме стосується близнюків та недоношених дітей. Особливо гостро малюки реагують на зміни погоди після хвороби, щеплень і стресу, а також під час становлення імунітету: до шести місяців та від одного року до двох.
– Діти індиго можуть займатися одночасно п’ятьма справами, коли задіяні ноги, руки і голова. Такі виняткові діти були у всі часи. Вони вважалися геніями або божевільними. Вольфганг Амадей Моцарт, Леонардо да Вінчі, Михайло Ломоносов – типові індиго.